Поезд ночной - Татьяна Буланова

Поезд ночной всё дальше от дома стала для нас разлука судьбой.

Сладкий мой котенок, мальчик мой родной, теплые ладони пахнут весной.

Мне не уснуть, все мысли как птицы снова к тебе летят и летят.

Мокрые ресницы чуть во сне дрожат, пусть тебе приснится нежный мой взгляд.

Припев:

Как же я скучаю, как я жду тебя самая родная мама моя.

Смотришь ты с экрана, машешь мне рукой, будь почаще, мама, рядом со мной.

Ты не грусти, я скоро приеду, снова тебе я песню спою.

Больше всех на свете я тебя люблю и судьбу за это благодарю.

Припев:

Как же я скучаю, как я жду тебя самая родная мама моя.

Смотришь ты с экрана, машешь мне рукой, будь почаще, мама, рядом со мной.

Как же я скучаю, как я жду тебя самая родная мама моя.

Смотришь ты с экрана, машешь мне рукой, будь почаще, мама, рядом со мной.

Смотришь ты с экрана, машешь мне рукой, будь почаще, мама, рядом со мной.

Поїзд нічний все далі від будинку стала для нас розлука долею.

Солодке моє кошеня, хлопчик мій рідний, теплі долоні пахнуть навесні.

Мені не заснути, всі думки як птахи знову до тебе летять і летять.

Мокрі вії ледь уві сні тремтять, нехай тобі насниться ніжний мій погляд.

Приспів:

Як я скучу, як я чекаю тебе найрідніша мама моя.

Дивишся ти з екрана, махаєш мені рукою, будь частіше, мамо, поруч зі мною.

Ти не журися, я незабаром приїду, знову тобі я пісню заспіваю.

Найбільше на світі я тебе люблю і долю за це дякую.

Приспів:

Як я скучу, як я чекаю тебе найрідніша мама моя.

Дивишся ти з екрана, махаєш мені рукою, будь частіше, мамо, поруч зі мною.

Як я скучу, як я чекаю тебе найрідніша мама моя.

Дивишся ти з екрана, махаєш мені рукою, будь частіше, мамо, поруч зі мною.

Дивишся ти з екрана, махаєш мені рукою, будь частіше, мамо, поруч зі мною.