Осенний дождь - Татьяна Буланова

Осенний лист упал на мокрый асфальт, всё то, что было раньше, стала я забывать

о прошлом.

Казалось, будто не было любви и тепла, а только осень, дождь, потом всё время

зима и осень.

Как будто всё исчезло, всё куда-то ушло, на лодке по холодной реке унесло,

что было.

И мысли и мечты тяжёлым камнем на дне, всё оборвало, жить прекратило во мне так

просто.

Припев:

Дождь стучит по лужам до утра, осени рассвет пришла пора, так рано.

А помнишь, было лето и весна, по ночам нам было не до сна, забавно.

Всё исчезло, всё прошло, как дым, прошлое оставила двоим разлуку.

Больше не вернётся, не придёт и пускай осенний дождь идёт, намокну.

Всю ночь холодный ветер стучится в окно, а может ты один, но мне уже всё равно,

ведь поздно.

А может, вспоминаешь старый клён под окном, где целовались ночью мы с тобою

вдвоём возможно.

И всё же, то, что было с нами кануло в ночь теперь уже никто, никто не сможет

помочь, запомни.

И пусть луна смеётся, звёзды падают вслед, а может, просто не было любви,

её нет, так просто.

Припев:

Дождь стучит по лужам до утра, осени рассвет пришла пора, так рано.

А помнишь, было лето и весна, по ночам нам было не до сна, забавно.

Всё исчезло, всё прошло, как дым, прошлое оставила двоим разлуку.

Больше не вернётся, не придёт и пускай осенний дождь идёт, намокну.

Дождь стучит по лужам до утра, осени рассвет пришла пора, так рано.

А помнишь, было лето и весна, по ночам нам было не до сна, забавно.

Всё исчезло, всё прошло, как дым, прошлое оставила двоим разлуку.

Больше не вернётся, не придёт и пускай осенний дождь идёт, намокну.

Осінній листок упав на мокрій асфальт, все те, що було раніше, почала я забувати

про минуле.

Здавалося, ніби не було кохання і тепла, а тільки осінь, дощ, потім весь час.

зима та осінь.

Ніби все зникло, все кудись пішло, на човні по холодній річці понесло,

що було.

І думки і мрії важким каменем на дні, все обірвало, жити припинило в мені так

просто.

Приспів:

Дощ стукає по калюжах до ранку, осені світанок прийшла пора, так рано.

А пам'ятаєш, було літо і весна, по ночах нам було не до сну, забавно.

Все зникло, все минуло, як дим, минуле залишило двом розлуку.

Більше не повернеться, не прийде і нехай осінній дощ іде, намокну.

Всю ніч холодний вітер стукає у вікно, а може ти один, але мені вже все одно,

адже пізно.

А може, згадуєш старий клен під вікном, де цілувалися вночі ми з тобою

удвох можливо.

І все, те, що було з нами кануло в ніч тепер уже ніхто, ніхто не може

допомогти, запам'ятай.

І нехай місяць сміється, зірки падають услід, а може, просто не було кохання,

її немає, так просто.

Приспів:

Дощ стукає по калюжах до ранку, осені світанок прийшла пора, так рано.

А пам'ятаєш, було літо і весна, по ночах нам було не до сну, забавно.

Все зникло, все минуло, як дим, минуле залишило двом розлуку.

Більше не повернеться, не прийде і нехай осінній дощ іде, намокну.

Дощ стукає по калюжах до ранку, осені світанок прийшла пора, так рано.

А пам'ятаєш, було літо і весна, по ночах нам було не до сну, забавно.

Все зникло, все минуло, як дим, минуле залишило двом розлуку.

Більше не повернеться, не прийде і нехай осінній дощ іде, намокну.