Не пожелаю зла - Татьяна Буланова

Иначе было все вчера, летели искрами костра

Мои слова, нещадно жаля на лету.

Была жестока я порой, и холодна к беде чужой,

Не зная, что такое пережить беду.

Я никому теперь не пожелаю зла,

Я поняла, что значит боль,

Когда меня она прожгла.

Не пожелаю зла теперь я никому,

На душу грех такой

Я больше не возьму.

Ты рану в сердце мне нанес, урок жестокий преподнес,

Когда мечту мою разбил рукой своей.

Когда-то прежде я была такой же, и по жизни шла

Нещадно раны нанося в сердца людей.

Я никому теперь не пожелаю зла,

Я поняла, что значит боль,

Когда меня она прожгла.

Не пожелаю зла теперь я никому,

На душу грех такой

Я больше не возьму.

Інакше було все вчора, летіли іскрами багаття

Мої слова, нещадно шкодуючи на льоту.

Була жорстока я часом, і холодна до біди чужої,

Не знаючи, що таке пережити лихо.

Я нікому тепер не побажаю зла,

Я зрозуміла, що означає біль,

Коли мене вона пропалила.

Не побажаю зла тепер я нікому,

На душу гріх такий

Я більше не візьму.

Ти рану в серце мені завдав, урок жорстокий підніс,

Коли мрію мою розбив рукою своєю.

Колись раніше я була такою ж, і по житті йшла

Нещадно рани наносячи в серця людей.

Я нікому тепер не побажаю зла,

Я зрозуміла, що означає біль,

Коли мене вона пропалила.

Не побажаю зла тепер я нікому,

На душу гріх такий

Я більше не візьму.