Мост любви - Татьяна Буланова

Я построила мост, из надежды моей затаённой,

Из полуночных снов, где ты снился без устали мне.

Я построила мост, чтоб пройти над судьбою бездонной

Во владенья твои в благодарной, святой стороне.

Припев:

Мост любви, мост любви, между двух берегов одинокий, как спасение от слёз,

от нежданной беды.

Но зачем этот мост, если в речке глубокой, глубокой вот уже столько дней нет

воды, нет воды.

Я построила мост и к тебе по нему побежала,

За перила, держась, я тебя из далёка звала.

Я звала, но в ответ только эхо своё услыхала

И на дальнем краю даже тени твоей не нашла.

Припев:

Мост любви, мост любви, между двух берегов одинокий, как спасение от слёз,

от нежданной беды.

Но зачем этот мост, если в речке глубокой, глубокой вот уже столько дней нет

воды, нет воды.

Я построила мост и жила одной мыслью прекрасной,

Что к тебе я пройду сквозь дожди и отчаянья вьюг.

Я построила мост, да построила, видно, напрасно

Так прости и прощай мой далёкий единственный друг.

Припев:

Мост любви, мост любви, между двух берегов одинокий, как спасение от слёз,

от нежданной беды.

Но зачем этот мост, если в речке глубокой, глубокой вот уже столько дней нет

воды, нет воды.

Вот уже столько дней нет воды, нет воды, нет воды.

Я побудувала міст, з надії моєї прихованої,

Із опівнічних снів, де ти снився невтомно мені.

Я побудувала міст, щоб пройти над долею бездонної

У володіння твої в подякою, святій стороні.

Приспів:

Міст кохання, міст кохання, між двома берегами самотній, як порятунок від сліз,

від несподіваного лиха.

Але навіщо цей міст, якщо в річці глибокої, глибокої ось уже стільки днів немає

води, немає води.

Я побудувала міст і до тебе по ньому побігла,

За перила, тримаючись, я тебе з далекого кличу.

Я кликала, але в відповідь тільки луна свою почула

І на далекому краю навіть тіні твоєї не знайшла.

Приспів:

Міст кохання, міст кохання, між двома берегами самотній, як порятунок від сліз,

від несподіваного лиха.

Але навіщо цей міст, якщо в річці глибокої, глибокої ось уже стільки днів немає

води, немає води.

Я побудувала міст і жила однією думкою прекрасною,

Що до тебе я пройду крізь дощі і відчаю завірюха.

Я побудувала міст, так побудувала, видно, даремно

Так пробач і прощай мій далекий єдиний друг.

Приспів:

Міст кохання, міст кохання, між двома берегами самотній, як порятунок від сліз,

від несподіваного лиха.

Але навіщо цей міст, якщо в річці глибокої, глибокої ось уже стільки днів немає

води, немає води.

Ось уже стільки днів немає води, немає води, немає води.