Грива красного коня - Татьяна Буланова

Под покровом синих небес

Лихо мое лихо,

На земле, где так много чудес,

Ты шепнул мне тихо.

Солнце огненным колесом,

К западу скатилось,

Может все слова только сон,

Но забыть не могу

Словно грива красного коня

Пламя, пламя на закате дня.

Мой далекий не забудь меня,

Мой жестокий не бросай меня.

Удержать тебя не смогла,

Доля моя доля.

Ах, любовь словно в сене игла

Словно ветер в поле.

Если б я тебе солгала,

Было б все иначе

Удержать тебя не смогла,

Но забыть не могу.

Словно грива красного коня

Пламя, пламя на закате дня.

Мой далекий не забудь меня,

Мой жестокий не бросай меня.

Солнце огненым колесом,

К западу скатилось

Может все слова только сон,

Но забыть не могу

Словно грива красного коня

Пламя, пламя на закате дня.

Мой далекий не забудь меня,

Мой жестокий не бросай меня.

Під покровом синіх небес

Лихо моє лихо,

На землі, де так багато чудес,

Ти шепнув мені тихо.

Сонце вогняним колесом,

На захід скотилося,

Може всі слова лише сон,

Але забути не можу

Наче грива червоного коня

Полум'я, полум'я на заході дня.

Мій далекий не забудь мене,

Мій жорстокий не кидай мене.

Утримати тебе не змогла,

Частка моя частка.

Ах, кохання немов у сіні голка

Немов вітер у поле.

Якщо б я тебе збрехала,

Було б все інакше

Утримати тебе не змогла,

Але забути не можу.

Наче грива червоного коня

Полум'я, полум'я на заході дня.

Мій далекий не забудь мене,

Мій жорстокий не кидай мене.

Сонце вогняним колесом,

На захід скотилося

Може всі слова лише сон,

Але забути не можу

Наче грива червоного коня

Полум'я, полум'я на заході дня.

Мій далекий не забудь мене,

Мій жорстокий не кидай мене.