Далеко-долго - Татьяна Буланова

Между мной и тобой легла река из слёз,

Наболело и вдруг разом отпустила.

Грусть моя, боль моя, это всё всерьёз,

Я сжигаю дотла всё, что я любила.

Как быстро кончается лето,

На перронах не достать билетов,

Чтоб уехать дальше, но как же.

Далеко долго не вернусь вскоре,

А в глазах слёзы, не река море.

Прошепчу имя, прозвучит стоном,

Не летят песни, всё в слезах тонут моих.

А чужая земля кажется своей,

Корабли подождут, но совсем немного.

Снова время вокруг движется быстрей

И опять впереди долгая дорога.

Как быстро кончается лето,

На перронах не достать билетов,

Чтоб уехать дальше, но как же.

Далеко долго не вернусь вскоре,

А в глазах слёзы, не река море.

Прошепчу имя, прозвучит стоном,

Не летят песни, всё в слезах тонут моих.

Как быстро кончается лето,

На перронах не достать билетов,

Чтоб уехать дальше, но как же.

Далеко долго не вернусь вскоре,

А в глазах слёзы, не река море.

Прошепчу имя, прозвучит стоном,

Не летят песни, всё в слезах тонут моих.

Між мною і тобою лягла річка зі сліз,

Наболіло і раптом разом відпустила.

Сум моя, біль мій, це все серйозно,

Я спалюю вщент все, що я любила.

Як швидко закінчується літо,

На перонах не дістати квитків,

Щоб виїхати далі, але як.

Далеко довго не повернуся незабаром,

А в очах сльози, не річка море.

Прошепчу ім'я, прозвучить стоном,

Не¦летять пісні, все в сльозах тонуть моїх.

А чужа земля здається своєю,

Кораблі почекають, але зовсім небагато.

Знову час навколо рухається швидше

І знову попереду довга дорога.

Як швидко закінчується літо,

На перонах не дістати квитків,

Щоб виїхати далі, але як.

Далеко довго не повернуся незабаром,

А в очах сльози, не річка море.

Прошепчу ім'я, прозвучить стоном,

Не¦летять пісні, все в сльозах тонуть моїх.

Як швидко закінчується літо,

На перонах не дістати квитків,

Щоб виїхати далі, але як.

Далеко довго не повернуся незабаром,

А в очах сльози, не річка море.

Прошепчу ім'я, прозвучить стоном,

Не¦летять пісні, все в сльозах тонуть моїх.