Hankoniemen silmä - Tapio Rautavaara

Ken olet armas tähti, mi kauas merehen

Säteitäs yössä myrskyisessä heität

Sä hetkin olet kirkas ja hetkin sumuinen

Ja joskus loistos kokonaan sa peität

Oletko taivaan tähti mi silmin lempehin

Maan murehisiin katsot ja öiden vaaroihin

Ja lohduttelet harhaan eksyneitä

En ole taivaan tähti, yön tulitorni vaan

Majakka Hankoniemen rannikoilla

Mä johdan merimiestä, kun päivä jättää maan

Ja vaarat väijyy salakallioilla

Pimeenä, kirkkahana mun valon' vaihtelee

Kun merimies sen näkee hän iloll' aattelee

Se mahtaa Hankoniemen silmä olla

Vihainen myrsky huuhtoo mun juurtain ainiaan

Mut vahvoja se muuriain ei voita

Kuin vuoren seinä kestän mä myrskyt, aallot vaan

Ja vartioitsen poloisia noita

Sä, ihmislaps' myös ollos näin harrasmielinen

Sä johda eksyneitä kautt' elon myrskyjen

Ja valvo, lemmi, lohdutella koita

Sä, ihmislaps' myös ollos näin harrasmielinen

Sä johda eksyneitä kautt' elon myrskyjen

Ja valvo, lemmi, lohdutella koita

Кен, ти прекрасна зірка, ми далеко від моря

Ти кидаєш свої промені вночі в бурю

Часом тобі ясно, а часом туманно

А іноді пишність повністю покриває вас

Чи ти зоря небесна своїми очима

Ти дивишся на турботи землі і на небезпеки ночі

І ти втішаєш заблуканих

Я не зірка неба, а нічний маяк

Маяк на березі Ханконіемі

Я буду вести моряка, коли день покине країну

І небезпека ховається в скелях

У темряві яскравий кран мого світла змінюється

Коли моряк це бачить, він із задоволенням думає

Можливо, це око Ханконіемі

Сердита буря назавжди змиє моє коріння

Але міцна та стіна не переможе

Як стіна гори, я терплю бурі, але хвилі

А я охороняю відьом-поло

Ви, людська дитина, також будете таким захопленим

Воно поведе заблуканих крізь життєві бурі

І дивіться, леммі, втішайте метеликів

Ви, людська дитина, також будете таким захопленим

Воно поведе заблуканих крізь життєві бурі

І дивіться, леммі, втішайте метеликів