Insetti dentro l'ambra - Swelto, Pathos

Un’altra alba dietro a questo cielo di carta

Un’altra fiamma e sento freddo, l’amore scalda

Un’altra storia che si strappa come quella calza

Per risvegliarsi intrappolati, insetti dentro l’ambra

Ed io che mi chiedevo se ce l’avrei fatta

Provo un po' di sollievo se l’istinto balla

Tanto sai che il cielo a volte si ribalta

Per questo sul serio torneremo a galla

Se quest’alone d’ansia fosse solo un lume

Potrei vedere il tuo costume prendere di corsa

Quelle curve, e alla fine del tunnel

Uno strapiombo sulle piume (piume)

Alla ricerca del mio tempo e del mio io

Nel tempio dell’oblio ho imparato a non scappare

Da un addio, la sofferenza va vissuta in pieno

È un bicchiere di veleno che amplifica ogni eco

Prima attraverso varie fasi senza alcun criterio

Volando sulle basi in cerca di un rimedio

Che poi con certe frasi ci rimani sveglio

Tu dimmi a cosa pensi per sentirti meglio

Queste ragazze mi faranno uscire pazzo

Vogliono cambiarmi?

Vi attaccate al cazzo

Non voglio limitarmi, questo è il mio spazio

Sto solo cercando qualche sprazzo d’entusiasmo

Un’altra alba dietro a questo cielo di carta

Un’altra fiamma e sento freddo, l’amore scalda

Un’altra storia che si strappa come quella calza

Per risvegliarsi intrappolati, insetti dentro l’ambra

Ed io che mi chiedevo se ce l’avrei fatta

Provo un po' di sollievo se l’istinto balla

Tanto sai che il cielo a volte si ribalta

Per questo sul serio torneremo a galla

Steso sull’asfalto, a stento, ma sto respirando

La luna gelida mi sputa il suo bagliore bianco

Che cola a terra dolcemente, lentamente

Assieme a ciò che resta del mio cuore freddo, spento, inerte

Questa gente di merda t’accoltella col sorriso in faccia

Poi ti schiaccia con l’indifferenza

Fino a farti gocciolare l’anima sul suolo

Ti giuro, fuggirei nei boschi come Thoreau

Metti giù 'ste mani leggere come brezze

Non temo i pugnali, ma le tue carezze

Sì, l’amore scalda, ma non di certo il tuo

Che porta seco la tempesta e non la calmi manco

Con la Fluoxetina, io agogno la mattina

Ma sto sprofondando, tra un po' il mio cielo sarà la brina

Io sono un chiosco di giornali, il Fato è bombarolo

Aspetterò la pioggia per non piangere da solo

Un’altra alba dietro a questo cielo di carta

Un’altra fiamma e sento freddo, l’amore scalda

Un’altra storia che si strappa come quella calza

Per risvegliarsi intrappolati, insetti dentro l’ambra

Ed io che mi chiedevo se ce l’avrei fatta

Provo un po' di sollievo se l’istinto balla

Tanto sai che il cielo a volte si ribalta

Per questo sul serio torneremo a galla

Ще один світанок за цим паперовим небом

Ще одне полум’я, і я відчуваю холод, любов зігріває

Ще одна історія, яка розривається, як та панчоха

Щоб прокинутися в пастці, комахи всередині бурштину

І я думав чи встигну

Я відчуваю невелике полегшення, якщо інстинкт заграє

Ви знаєте, що небо інколи перевертається

Тому ми серйозно повернемося на плаву

Якби ця аура тривоги була лише світлом

Я бачив, як твій костюм поспішає

Ці криві, і в кінці тунелю

Звис на пір'я (Пір'я)

У пошуках свого часу та себе

У храмі забуття я навчився не тікати

Від прощання потрібно пережити сповна страждання

Це склянка отрути, яка підсилює кожну луну

Спочатку через різні етапи без жодних критеріїв

Політ над базами в пошуках ліків

Потім за допомогою певних фраз ви не спите

Ти скажи мені, про що ти думаєш, щоб почуватися краще

Ці дівчата зведуть мене з розуму

Вони хочуть мене змінити?

Ви прикріплюєте до півня

Я не хочу себе обмежувати, це мій простір

Я просто шукаю вогник ентузіазму

Ще один світанок за цим паперовим небом

Ще одне полум’я, і я відчуваю холод, любов зігріває

Ще одна історія, яка розривається, як та панчоха

Щоб прокинутися в пастці, комахи всередині бурштину

І я думав чи встигну

Я відчуваю невелике полегшення, якщо інстинкт заграє

Ви знаєте, що небо інколи перевертається

Тому ми серйозно повернемося на плаву

Лежу на асфальті, важко, але дихаю

Холодний місяць ллє на мене своє біле сяйво

Що капає на землю ніжно, повільно

Разом із тим, що залишилося від мого холодного, тупого, інертного серця

Ці лайнові люди вражають вас з усмішкою на обличчі

Тоді це пригнічує вас байдужістю

Поки твоя душа не капне на землю

Клянусь тобі, я б утік у ліс, як Торо

Опустіть ці руки, легкі, як вітерець

Я не боюся кинджалів, а твоїх ласк

Так, любов зігріває, але точно не твоя

Який несе бурю з собою і навіть не заспокоює її

З флуоксетином я жадаю ранку

Але я тону, ще трохи моє небо буде морозом

Я газетний кіоск, Доля — бомбардувальник

Я почекаю дощу, щоб не плакати на самоті

Ще один світанок за цим паперовим небом

Ще одне полум’я, і я відчуваю холод, любов зігріває

Ще одна історія, яка розривається, як та панчоха

Щоб прокинутися в пастці, комахи всередині бурштину

І я думав чи встигну

Я відчуваю невелике полегшення, якщо інстинкт заграє

Ви знаєте, що небо інколи перевертається

Тому ми серйозно повернемося на плаву