Старый трамвай - Сергей Матвеенко, Наталья Матвеенко

В салоне \\\\\\\\\\\\\\\\ строго \\\\\\\\\\\\\\\\ трамвая Em Em9 Em;

Em9 Em

Звенят сло\\\\\\\\\\\\\\\\ва, как медя\\\\\\\\\\\\\\\\ки.

Em Em9 Em;

Em9 Em

Болит, как рана ноже\\\\\\\\\\\\\\\\вая, Hdim Am;

Am

Душа под \\\\\\\\\\\\\\\\ лезвием тос\\\\\\\\\\\\\\\\ки.

Am7 Am6 H7

На рельсы тьма легла ноч\\\\\\\\\\\\\\\\ная, Dm E;

E7

Да вряд ли сможет эта \\\\\\\\\\\\\\\\ ночь Dm E;

E7

Вокруг привычная морока,

-Пройдите дальше,-Ваш билет?

А человеку одиноко,

А он один на целый свет.

И мы еще не научились

За суетой локтей и плеч

Беречь,

Беречь.

Но в пору нашего ненастья,

Одно желаем, я, и ты,

Всего-то капельку участья,

Всего крупицу доброты.

Вот так и катимся по миру,

Трамвай битком, толпа тесна,

Стена,

Стена !

Друг другу ближе быть желаем,

Но, как ни странно, далеки,

Внутри у нас душа живая,

Да на душе висят замки.

А человеку одиноко,

Откроем душу, где ключи?

Кричи,

Кричи !

У салоні \\\\\\\\\\\\\\ строго \\\\\\\\\\\\\\ трамвая Em Em9 Em;

Em9 Em

Дзвінять шари, як міді.

Em Em9 Em;

Em9 Em

Болить, як рана ножа, Hdim Am;

Am

Душа під \\\\\\\\\\\\\\ лезом тос\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\.

Am7 Am6 H7

На рейки темрява лягла ніч, Dm E;

E7

Так вряд лі зможе ця \\\\\\\\\\\\\\ ніч Dm E;

E7

Навколо звична морока,

-Пройдіть далі, - Ваш квиток?

А людині самотньо,

А він один на ціле світло.

І ми ще не навчилися

За суєтою ліктів і плечей

Берегти,

Берегти.

Але в пору нашої негоди,

Одне бажаємо, я, і ти,

Усього-то крапельку долі,

Усього крихту доброти.

Ось так і котимося по світу,

Трамвай битком, натовп тісний,

Стіна,

Стіна!

Один одному ближче бути бажаємо,

Але, як не дивно, далекі,

Всередині у нас душа жива,

Так, на душі висять замки.

А людині самотньо,

Відкриємо душу, де ключі?

Кричи,

Кричи!