В городе этом - Сергей Матвеенко

Где-то: по городу кружат метели,

Снег размалеван неоновым светом.

Ветры в студеные дуют свирели

В городе, в городе этом.

Где-то в пути на далеком перроне

память снежинкой опустится в руки,

звон проходящих составов напомнит

этого города звуки.

Вспомню его ледяные рассветы,

Вспомню, и станет немного теплей.

Как наяву проплывут силуэты

Черных его тополей.

Вдоль крепостных укреплений старинных,

Там, где стояли былые дозоры,

И до подножия гор Соколиных —

Это мой город, город…

Этого города звонкие звуки

В сердце тоскуют скрипичной струной.

Так я люблю после долгой разлуки

В город войти, как домой…

Знаю: он встретит меня по-отцовски.

Снова прочту я над кромкой фасада

Строки, в которых воспел Маяковский

Улицы города-сада.

Где-то по городу кружат метели,

Снег размалеван неоновым светом.

Ветры в студёные дуют свирели

В городе, в городе этом.

Десь: по місту кружляють хуртовини,

Сніг розмальований неоновим світлом.

Вітри в студні дмуть сопілки

У місті, у цьому місті.

Десь у дорозі на далекому пероні

пам'ять сніжинкою опуститься в руки,

дзвін проходять складів нагадає

цього міста звуки.

Згадаю його крижані світанки,

Згадаю, і стане трохи тепліше.

Як наяву пропливуть силуети

Чорних його тополь.

Уздовж кріпосних укріплень старовинних,

Там, де стояли колишні дозори,

І до підніжжя гір Соколиних —

Це моє місто, місто...

Цього міста дзвінкі звуки

Серце сумують скрипковою струною.

Так я люблю після довгої розлуки

До міста увійти, як додому…

Знаю: він зустріне мене по-батьківському.

Знову прочитаю я над кромкою фасаду

Рядки, в яких оспівав Маяковський

Вулиці міста саду.

Десь по місту кружляють хуртовини,

Сніг розмальований неоновим світлом.

Вітри в студні дмуть сопілки

У місті, у цьому місті.