Ромашка - Сергей Матвеенко

Боже мой, ромашку вижу я,

Кто ее оставил на снегу?

Милая красавица моя,

Я тебе, конечно помогу!

На земле живем — не в облаках

Я и сам здесь до костей продрог.

Видишь эти шрамы на руках,

Я себя нисколько не берег.

Плыл, куда течение несло,

Ранился о жизни острие.

Но сегодня все мое тепло

Только во спасение твое.

Я со снега бережно беру,

мне судьбой дарованный росток.

На таком порывистом ветру,

как мне уберечь тебя, цветок?

В этом мире все трудней любить,

‘ты ромашка, мне надеждой будь.

Ведь мы уже не думаем, как жить,

лишь мечтаем выжить как-нибудь…

Но мы с тобой все горести пройдем,

и не помешают нам снега.

Верить, что когда-то мы найдем

теплые, зеленые луга.

Эй, водитель, тормозни, браток,

старый свой бензиновый ковчег.

Ты видишь, у меня в руках цветок,

а, может, я — счастливый человек?!

В этой толчее и суете,

в мире, где все тоньше жизни нить,

Где все меньше места красоте,

мы ее обязаны хранить.

А теперь, давай на полный газ!

Может, я еще не опоздал.

И признайся, ты же сам не раз

по ромашке на любовь гадал…

Боже мій, ромашку бачу я,

Хто її залишив на снігу?

Мила красуня моя,

Я тобі, звичайно, допоможу!

На землі живемо — не в хмарах

Я і сам тут до кісток здригнувся.

Бачиш ці шрами на руках,

Я себе анітрохи не берег.

Плив, куди течія несла,

Поранився про життя вістря.

Але сьогодні все моє тепло

Тільки на порятунок твій.

Я зі снігу дбайливо беру,

мені долею дарований паросток.

На такому поривчастому вітрі,

як мені вберегти тебе, квітку?

У цьому світі все важче любити,

Ти ромашка, мені надією будь.

Адже ми вже не думаємо, як жити,

лише мріємо вижити якось…

Але ми з тобою всі прикрощі пройдемо,

і не завадять нам снігу.

Вірити, що колись ми знайдемо

теплі, зелені луки.

Гей, водій, гальма, браток,

старий свій бензиновий ковчег.

Ти бачиш, у мене в руках квітка,

а, може, я — щаслива людина?!

У цій товщі і метушні,

у світі, де все тонше життя нитка,

Де все менше місця красі,

ми зобов'язані зберігати.

А тепер, давай на повний газ!

Може, я ще не спізнився.

І зізнайся, ти сам не раз.

по ромашці на любов ворожив...