Журавль - Сергей Любавин

Не беды, не тоски, сердце не знало,

По крупице любовь, не собирало.

Вот и вышло, что напрасно,

Я поймал журавля в небе ясном.

Вот и вышло, что напрасно,

Я поймал журавля в небе ясном

Стала птица моя в доме томиться,

И не может она счастья напиться.

Видно люди, были правы,

Я поймал журавля для забавы.

Видно люди, были правы,

Я поймал журавля для забавы.

Для меня и судьба вольная воля,

Для меня и любовь чистое поле.

Погубил я чудо-птицу,

Променял журавля на синицу.

Проигрыш.

Не беды, не тоски, сердце не знало,

По крупице любовь, не собирало.

Вот и вышло, что напрасно,

Я поймал журавля в небе ясном.

Вот и вышло, что напрасно,

Я поймал журавля в небе ясном.

Не біди, не суми, серце не знало,

По крупиці кохання, не збирало.

От і вийшло, що даремно,

Я впіймав журавля в небі ясному.

От і вийшло, що даремно,

Я впіймав журавля в небі ясному

Став птах мій у дому нудитися,

І не може вона щастя напитися.

Видно люди, мали рацію,

Я впіймав журавля для забави.

Видно люди, мали рацію,

Я впіймав журавля для забави.

Для мене і доля вільна воля,

Для мене і любов чисте поле.

Погубив я чудо-птаху,

Проміняв журавля на синицю.

Програш.

Не біди, не суми, серце не знало,

По крупиці кохання, не збирало.

От і вийшло, що даремно,

Я впіймав журавля в небі ясному.

От і вийшло, що даремно,

Я впіймав журавля в небі ясному.