Воспоминания - Сергей Любавин

Засыпает на руках вечер.

Затихает в облаках ветер.

Улетает в дальний край птица.

Память прячет нашей любви страницы.

Сколько мне будет сниться один и тот же сон.

Сколько лет подряд слышу я

Так близко каждый вздох и голос — такой родной, но время не может остановиться.

Припев:

Там, где небо с землёй встречались нас звезды с Луной венчали.

От, радости до печали, лишь пара не сказанных слов.

Всё, что нам сейчас осталось — вновь перебороть усталость.

За музыкой вверх подняться.

Стать мелодией облаков.

Застывают на часах — стрелки и минутами не бьют метко,

Как в немом кино — черной-белой лентой пробегают наши воспоминанья.

На застывший город ложится первый снег.

Заметает улицы, а мне всё не спится.

Время моё сердце сковало льдом.

Память прячет нашей любви страницы.

Припев:

Там, где небо с землёй встречались нас звезды с Луной венчали.

От, радости до печали, лишь пара не сказанных слов.

Всё, что нам сейчас осталось — вновь перебороть усталость.

За музыкой вверх подняться.

Стать мелодией облаков.

Там, где небо с землёй встречались нас звезды с Луной венчали.

От, радости до печали, лишь пара не сказанных слов.

Всё, что нам сейчас осталось — вновь перебороть усталость.

За музыкой вверх подняться.

Стать мелодией облаков.

Засинає на руках вечір.

Затихає в хмарах вітер.

Відлітає в далекий край птах.

Пам'ять ховає нашого кохання сторінки.

Скільки мені сниться один і той самий сон.

Скільки років поспіль чую я

Так близько кожен зітхання і голос — такий рідний, але час не може зупинитися.

Приспів:

Там, де небо із землею зустрічалися нас зірки з Місяцем вінчали.

От, радості до печалі, лише пара не сказаних слів.

Все, що нам зараз залишилося,— знову перебороти втому.

За музикою вгору піднятися.

Стати мелодією хмар.

Застигають на годинах - стрілки і хвилинами не б'ють влучно,

Як у німому кіно — чорною-білою стрічкою пробігають наші спогади.

На застиглий місто лягає перший сніг.

Замітає вулиці, а мені все не спиться.

Час моє серце скувало льодом.

Пам'ять ховає нашого кохання сторінки.

Приспів:

Там, де небо із землею зустрічалися нас зірки з Місяцем вінчали.

От, радості до печалі, лише пара не сказаних слів.

Все, що нам зараз залишилося,— знову перебороти втому.

За музикою вгору піднятися.

Стати мелодією хмар.

Там, де небо із землею зустрічалися нас зірки з Місяцем вінчали.

От, радості до печалі, лише пара не сказаних слів.

Все, що нам зараз залишилося,— знову перебороти втому.

За музикою вгору піднятися.

Стати мелодією хмар.