Роза - Сергей Любавин

Белый лайнер, белый теплоход

В Черном море набирает ход.

Полночь, женщины хмелеют,

На корме француженка поет.

Роза, нежная, как бирюза.

Руки в кольцах, черные глаза.

Роза обжигает, как огонь.

Роза, нецелованных не тронь.

На юга, на юга, собирать жемчуга,

Чайка над волной, как на руке колка,

В Сочи и Дагомыс пацаны собрались,

А я в Лазурном им спою на бис.

Разгорись, кабацкая душа.

Размахнись, судьбы моей клинок.

Как вонзаешь в пену моря,

В сердце Розы ты вонзи любовь.

Ах, в июле ночка довела,

Тело раскалила добела.

Моя Роза белая, что же ты наделала,

Сердце атамана забрала.

На юга, на юга, собирать жемчуга,

Чайка над волной, как на руке колка,

В Сочи и Дагомыс пацаны собрались,

А я в Лазурном им спою на бис.

Білий лайнер, білий теплохід

У Чорному морі набирає хід.

Опівночі, жінки хмеліють,

На кормі француженка співає.

Троянда ніжна, як бірюза.

Руки в кільцях, чорні очі.

Роза обпалює, як вогонь.

Троянда, нецілованих не?тронь.

На півдня, на півдня, збирати перли,

Чайка над хвилею, як на руці колка,

У Сочі і Дагомис пацани зібралися,

А я в Блакитному ним спою на біс.

Розгорися, кабацька душа.

Розмахнись, долі моєї меч.

Як встромляєшся в піну моря,

У серці Рози ти встроми любов.

Ах, у липні нічка довела,

Тіло розжарила до білого.

Моя Роза біла, що ж ти наробила,

Серце отамана забрала.

На півдня, на півдня, збирати перли,

Чайка над хвилею, як на руці колка,

У Сочі і Дагомис пацани зібралися,

А я в Блакитному ним спою на біс.