История одной любви - Сергей Любавин

Я мечтаю о тебе, когда ты спишь,

И когда горит огнями твой Париж.

Ты живешь одна, как будто, не жалея абсолютно,

И по-прежнему грустишь.

Разделяют нас дороги и молва,

Разлучают рек печальных рукава.

Там, откуда дует ветер, видно, есть любовь на свете…

И наверно, ты права.

Настоящая история любви, как молитву в сердце — ты ее храни.

Как последнюю надежду — ослепительно и нежно!

Все, чем сердцем дорожу — не предай ее, прошу…

И тогда к тебе прейдет твоя любовь,

И в глазах родных утонешь, вновь и вновь.

Чему быть — тому и сбыться,

Что тебе ночами снится?

Сумасшедшая любовь.

Настоящая история любви, как молитву в сердце ты ее храни.

Как последнюю надежду — ослепительно и нежно!

Все, чем сердцем дорожу, не предай ее, прошу!

И тогда к тебе прейдет твоя любовь,

И в глазах родных утонешь, вновь и вновь.

Чему быть — тому и сбыться,

Что тебе ночами снится?

Настоящая любовь.

Я мрію про тебе, коли ти спиш,

І коли горить вогнями твій Париж.

Ти живеш одна, начебто, не шкодуючи абсолютно,

І  як і раніше сумуєш.

Поділяють нас дороги і |

Розлучають річок сумних рукавів.

Там, звідки дме вітер, видно, є кохання на світі.

І мабуть, ти права.

Справжня історія любові, як молитву в серце — ти її храни.

Як останню надію - сліпуче і ніжно!

Все, чим серцем дорожу — не продай її, прошу…

І тоді до тебе перейде твоє кохання,

І в очах рідних потонеш, знову і знову.

Чому бути - тому і здійснитися,

Що тобі ночами сниться?

Божевільна любов.

Справжня історія любові, як молитву в серце ти її храни.

Як останню надію - сліпуче і ніжно!

Все, чим серцем дорожу, не продай її, прошу!

І тоді до тебе перейде твоє кохання,

І в очах рідних потонеш, знову і знову.

Чому бути - тому і здійснитися,

Що тобі ночами сниться?

Справжнє кохання.