Rue du rêve - Serge Reggiani

Je n'étais pas très bon élève

Et je suis mauvais citoyen

Mais j’ai ma chambre rue du rêve

Et mon bureau rue des copains

On ne va pas si vous sonnez

Vous dire on a déjà donné

Et l’on attendra rien du tout

Du genre: c’est gentil chez vous

Les mots, on s’en fout.

Le monde me dit marche ou crève

Je marche lorsque je veux bien

Mais j’ai ma chambre rue du rêve

Et mon bureau rue des copains

Tiens prends un verre et assieds-toi

Raconte-nous n’importe quoi

Et chante un truc à rendre fou

Les gens mille étages au-dessous

Les gens, on s’en fout.

Parfois lorsque le jour se lève

J’ai des envies d’aller plus loin

Mais j’ai ma chambre rue du rêve

Et mon bureau rue des copains

Tiens toi la fille qui parlait

De Marylin et de cachets

Joue pas ton rôle jusqu’au bout

Fais l’amour et pleure un bon coup

La mort on s’en fout

Je n'étais pas très bon élève

Et je suis mauvais citoyen

Mais j’ai ma chambre rue du rêve

Et mon bureau rue des copains

Et quelquefois dans mon salon

Bien installé dans mes chaussons

Et seul sans toi, sans lui, sans vous

Je parle à mon miroir trop flou

Je sais qu’il s’en fout.

Я був не дуже хорошим учнем

А я поганий громадянин

Але я маю свою кімнату на вулиці Рев

І мій офіс на Rue des buddies

Ми не підемо, якщо ти подзвониш

Скажи, що ми вже дали

І ми взагалі нічого не очікуємо

Як: це мило з вашого боку

Слова, кому байдуже.

Світ каже мені робити або помри

Я гуляю, коли хочу

Але я маю свою кімнату на вулиці Рев

І мій офіс на Rue des buddies

Ось випийте і сідайте

розкажіть нам що-небудь

І заспівай щось, що зведе тебе з розуму

Люди тисячею історій нижче

Люди, нам байдуже.

Іноді, коли настає день

Я хочу піти далі

Але я маю свою кімнату на вулиці Рев

І мій офіс на Rue des buddies

Будь дівчиною, що розмовляє

Мериліна і тюленів

Не грайте свою роль до кінця

Займайтеся любов'ю і добре поплакайте

Смерть нам байдуже

Я був не дуже хорошим учнем

А я поганий громадянин

Але я маю свою кімнату на вулиці Рев

І мій офіс на Rue des buddies

А іноді й у моїй вітальні

Добре влаштувався в моїх капцях

І сама без тебе, без нього, без тебе

Я розмовляю зі своїм дзеркалом занадто розмитим

Я знаю, що йому байдуже.