Prélude - Sarah / Sarah (Réenregistrement Polydor) - Serge Reggiani

PRÉLUDE:

Si vous la rencontrez bizarrement parée

Traînant dans le ruisseau un talon déchaussé

Et la tête et l’oeil bas comme un pigeon blessé

Monsieur, ne crachez pas de juron ni d’ordure

Au visage fardé de cette pauvre impure

Que déesse famine a par un soir d’hiver

Contraint à relever ses jupons en plein air

Cette bohème-là, c’est mon bien, ma richesse

Ma perle, mon bijou, ma reine, ma duchesse…

La femme qui est dans mon lit

N’a plus 20 ans depuis longtemps

Les yeux cernés

Par les années

Par les amours

Au jour le jour

La bouche usée

Par les baisers

Trop souvent, mais

Trop mal donnés

Le teint blafard

Malgré le fard

Plus pâle qu’une

Tâche de lune

La femme qui est dans mon lit

N’a plus 20 ans depuis longtemps

Les seins si lourds

De trop d’amour

Ne portent pas

Le nom d’appas

Le corps lassé

Trop caressé

Trop souvent, mais

Trop mal aimé

Le dos vouté

Semble porter

Des souvenirs

Qu’elle a dû fuir

La femme qui est dans mon lit

N’a plus 20 ans depuis longtemps

Ne riez pas

N’y touchez pas

Gardez vos larmes

Et vos sarcasmes

Lorsque la nuit

Nous réunit

Son corps, ses mains

S’offrent aux miens

Et c’est son cœur

Couvert de pleurs

Et de blessures

Qui me rassure

ПРЕЛЮДІЯ:

Якщо ви зустрінете її дивно одягнену

Тягнучи через потік босоніж п’яту

А голова й око низько, як у пораненого голуба

Пане, не плюйте лайкою чи мотлохом

З намальованим обличчям цього бідолашного нечистого

У тієї богині голоду зимовий вечір

Змушена підтягувати під'юбники на свіжому повітрі

Ця богема — моя власність, моє багатство

Моя перлина, моя коштовність, моя королева, моя герцогиня...

Жінка, яка в моєму ліжку

Давно не 20

Запалі очі

Через роки

Через кохання

День за днем

Зношений рот

За поцілунками

Занадто часто, але

Дуже погано дано

Блідий колір обличчя

Незважаючи на рум’янець

блідіше, ніж а

Місячна пляма

Жінка, яка в моєму ліжку

Давно не 20

Груди такі важкі

Забагато кохання

Не носіть

Назва оберегів

Втомлене тіло

занадто пестили

Занадто часто, але

Занадто нелюба

Згорбившись

ніби носить

Сувеніри

Що їй довелося тікати

Жінка, яка в моєму ліжку

Давно не 20

Не смійтеся

не чіпай його

збережи свої сльози

І твій сарказм

Коли ніч

зближує нас

Його тіло, його руки

Запропонуйте себе моїм

І це його серце

Залита сльозами

І рани

Хто мене заспокоює