Quand la guerre sera finie - Serge Reggiani

a va faire trente ans que mon lieutenant

M’a dit «tenez bon, soldat, nous vaincrons «Et depuis trente ans tout seul sur mon le Je tiens tte l’ennemi qui m’oublie

Trente ans briquer, bien m’appliquer

Sur cette arme qui n’a jamais servi

Trente ans manger du thon en conserve

Sans avoir mauvais esprit, on s’ennuie

Moi qui sais par cњur Paname

De Montmartre Notre-Dame

J’ai parfois du vague l’me

A la tombe de la nuit

J’arriverai en premire classe

La petite gare Montparnasse

Sera l fidle en place

Quand la guerre sera finie

A peine arriv, j’irai respirer

Le parfum des halles o j’ai mon travail

J’irai dfiler tout seul l’Etoile

Moi le soldat inconnu, revenu

Moi qui sais par cњur Paname

De Montmartre Notre-Dame

J’ai parfois du vague l’me

Sous la tente o je vieillis

Je courrai vers mon quinzime

Retrouver prs de la Seine

Mon petit «Htel Moderne»

Quand la guerre sera finie

a va faire trente ans que mon lieutenant

M’a dit «tenez bon, soldat, nous vaincrons «Je sais bien que c’est parfois bon d’attendre

Mais je n’ai rien d’autre faire, drle de guerre

Moi qui n’ai pas vu de femme

Depuis que j’ai pris les armes

J’ai parfois du vague l’me

Quand je pense Nathalie

C’est peu dire qu’elle est belle

Sur la photo que j’ai d’elle

Je suis sare qu’elle est fidle

Mais la guerre n’est pas finie.

З часу мого лейтенанта минуло тридцять років

Сказав мені «тримайся, солдате, ми подолаємо» І тридцять років сам на своєму лілі я стою на чолі ворога, який мене забуває

Тридцять років мурування, добре застосовувався

На цій зброї, яка ніколи не використовувалася

Тридцять років їсть консервований тунець

Не маючи поганого духу, нам нудно

Я, хто знаю напам'ять Панаму

З Монмартру Нотр-Дам

Я іноді туманно уявляю себе

З настанням ночі

Я прийду першим класом

Маленький вокзал Монпарнас

Буде вірний на місці

Коли закінчиться війна

Ледве прийшов, піду дихати

Запах залів, де я маю роботу

Я піду на парад Зірки сам

Я, невідомий солдат, повернувся

Я, хто знаю напам'ять Панаму

З Монмартру Нотр-Дам

Я іноді туманно уявляю себе

Під наметом, де я старію

Я добігу до свого п'ятнадцятого

Знайти біля Сени

Мій маленький «сучасний готель»

Коли закінчиться війна

З часу мого лейтенанта минуло тридцять років

Сказав мені «тримайся, солдате, ми переможемо», я знаю, що іноді добре почекати

Але мені більше нічого робити, смішна війна

Я, який не бачив жінки

Так як я взяв зброю

Я іноді туманно уявляю себе

Коли я думаю про Наталі

Сказати, що вона красива, — нічого не сказати

На моєму фото вона є

Я впевнений, що вона вірна

Але війна не закінчилася.