Le premier amour du monde - Serge Reggiani

Le soleil est venu

Et reparti cent mille fois

Depuis le jour du premier jour

Du premier amour

Le premier amour du monde

Le premier amour du monde

C'était… quand?

Et d’abord, comment se sont retrouvés

Comment se sont retrouvés

Le Ciel et l’Océan?

Il a pris sa main sans le savoir

Sans savoir où les menait la peur du premier soir

Il a pris son corps contre le sien

Sans savoir qu’un deuxième matin

Renaîtrait des cendres du premier matin

Ils ne savaient pas que d’autres jours

Suivraient le premier jour

Ils ne savaient pas que la naissance

La naissance engendre la vie

Et d’abord comment pouvaient-ils savoir

Comment pouvaient-ils savoir

Puisque les mots n’existaient pas

Puisque les mots n’existaient pas

Comment pouvaient-ils savoir

Que l’Amour s’appellerait l’Amour?

Ils ne savaient pas qu’ils inventaient

La vie et la mort et la lumière du mois de mai

Ils ne savaient pas que leurs enfants

Peupleraient la terre d’autres enfants

Ni que leurs cœurs allaient faire marcher le temps

Et ce soir en marchant

En marchant à contretemps de nos vingt ans

Nous faisons ce qu’ont fait longtemps

Longtemps des millions d’amants

Et je prie en pensant

À ce premier amour du monde

Que jamais ne vienne le jour

Du dernier amour

Сонце прийшло

І йшов сто тисяч разів

З дня першого дня

Від першого кохання

Перша любов у світі

Перша любов у світі

Це було коли?

І по-перше, як вони опинилися

Як вони опинилися

Небо і океан?

Він несвідомо взяв її за руку

Не знаючи, куди завів їх страх першого вечора

Він відніс її тіло до свого

Не знаючи про це другий ранок

Восстав би з попелу першого ранку

В інші дні вони цього не знали

Послідував би перший день

Вони не знали, що народження

Народження породжує життя

І спочатку звідки вони могли знати

Звідки вони могли знати

Оскільки слів не існувало

Оскільки слів не існувало

Звідки вони могли знати

Це кохання буде називатися любов'ю?

Вони не знали, що вигадують

Життя і смерть і травневе світло

Вони не знали, що їхні діти

Заселила б землю іншими дітьми

Ані про те, що їхні серця не змусять час цокати

І сьогодні ввечері гуляти

Прогулянка в стилі наших двадцятих

Ми робимо те, що вже давно зроблено

Довгі мільйони закоханих

І я молюся, думаючи

До першого кохання цього світу

Нехай цей день ніколи не настане

Про останнє кохання