Hôtel des voyageurs - Serge Reggiani

Sur la chaise une robe

Rouge

Sur la vitre les arbres d’octobre

Bougent

Comme au cinéma le décor

Ressemble au drame que l’on joue

Une couleur vient sur ton corps

Le jour se lève sur ta joue

Je te regarde endormie

Comme il fait beau sur toi

Qui ne veux plus être à moi

Ma femme mon ennemie

Hôtel des voyageurs

Chambre cent-treize

Vue sur jardin

Et tous les soirs Monsieur Machin

Nous joue sa Polonaise

Hôtel des voyageurs

Pour t’attendrir

Ça t’a fait rire

Comme nos amours les fleurs du mur

Ont perdu leur doré

Le vent jette une abeille

Morte

Je voudrais que le vent de la veille

Sorte

Qui a laissé dans cette chambre

Des mots qui n’allaient plus ensemble,

Au cinéma quand sont doublés

Des amants dans un champ de blé

Ils sont aussi ridicules

Que nous sous la pendule

Lorsque je t’ai demandé

De ne pas m’abandonner

Hôtel des voyageurs

Chambre cent-treize

Vue sur jardin

Et tous les soirs Monsieur Machin

Nous joue sa Polonaise

Hôtel des voyageurs

Pour t’attendrir

Ça t’a fait rire

Ce sont nos dernières vacances

Avant l’indifférence

La comédie finit

Là

Ils restent ensemble et l’on n’applaudit

Pas

Comme au cinéma les acteurs

Rentrent chez eux même quand ils meurent

Les fleurs du mur et nos amours

Tiennent malgré les déchirures

Et quand tu fais ta valise

Tu y mets mes chemises

Nous n’arriverons jamais

À nous quitter sur un quai

Hôtel des voyageurs

Où nos adieux

Même les plus tristes

Ressemblent à des saluts d’artiste

À des saluts d’artiste

Hôtel des voyageurs

Chambre cent-treize

Vue sur jardin

Et tous les soirs Monsieur Machin

Qui joue sa Polonaise.

На кріслі сукня

червоний

На вікні жовтні дерева

рухатися

Як у кінотеатрі декор

Схоже на драму, яку ми граємо

На вашому тілі з’являється колір

День світає на твоїй щоці

Я дивлюся, як ти спиш

Як гарно на тобі

Хто більше не хоче бути моїм

Моя дружина мій ворог

Готель Travellers

Кімната сто тринадцята

Вид на сад

І щовечора месьє, як його звати

Ми граємо її полонез

Готель Travellers

Щоб пом’якшити вас

Це змусило вас сміятися

Як наші люблять квіти на стіні

Втратили своє золото

Вітер кидає бджолу

мертвий

Бажаю вітру вчорашнього дня

вид

Хто пішов у цій кімнаті

Слова, які більше не поєднуються,

У кіно коли дублюють

Закохані в пшеничному полі

Вони також смішні

Що ми під маятником

Коли я вас запитав

Щоб мене не покинути

Готель Travellers

Кімната сто тринадцята

Вид на сад

І щовечора месьє, як його звати

Ми граємо її полонез

Готель Travellers

Щоб пом’якшити вас

Це змусило вас сміятися

Це наша остання відпустка

перед байдужістю

Комедія закінчується

The

Вони залишаються разом, а ми лише аплодуємо

ні

Як у фільмах актори

Ідіть додому, навіть коли вони помруть

Квіти на стіні і наші кохання

Витримай, незважаючи на сльози

І коли збираєшся

Ти поклав туди мої сорочки

Ми ніколи не прийдемо

Залишити нас на лаві підсудних

Готель Travellers

Де наші прощання

Навіть найсумніший

Схоже на вітання артистам

На привітання художнику

Готель Travellers

Кімната сто тринадцята

Вид на сад

І щовечора месьє, як його звати

Хто грає свій полонез.