Avenue Montaigne - Serge Reggiani

Dans l’ombre qui baigne

La chambre où elle règne

Sur l’av’nue Montaigne

Lily revoit

Sa vie à l’envers

Scotchée à son verre

Ca fait du bien, du mal parfois

Ses gestes se plaignent

Mais son allure daigne

Sur l’av’nue Montaigne

Paraître encore

Sous ses lunettes noires

Elle sort certains soirs

Sublime erreur dans le décor

Que rien ne l’atteigne

La gloire, cette teigne

Sur l’av’nue Montaigne

Le sait trop bien

Le Shanghai express

N’a plus son adresse

Elle n’attend plus le moindre train

L’oubli musaraigne

Grignote les haines

Et l’av’nue Montaigne

A tamisé

Le fracas des bottes

Des compatriotes

Qui violent les Champs-Elysées

Parfois les anges

Sont d’un bleu étrange

Quand la prison du corps est lézardée

Lily Marlène

Pour ton happy end

Tu ralentis le pas

Tu sais qu’il ne va pas tarder

Y a des photos pleines

De rires qui saignent

Sur l’av’nue Montaigne

De n'être plus

Momo et sa lippe

Une soirée chez Lipp

Jeannot… mon Dieu qu’il t’avait plu!

La nuit quand s'éteignent

Les foules qui traînent

Sur l’av’nue Montaigne

Leur dérision

Lily calmement

Finit le calmant

Du poison d’or sur ses glaçons

Ce soir les anges

Sont d’un bleu étrange

Le crépuscule rampe

Jusqu’au ciel du lit

Au loin la Seine

Trinque avec Montaigne

Et roulent dans la nuit

Les larmes de Lily Marlène.

У тіні, що купається

Кімната, де вона панує

На авеню Монтень

Лілія відгуки

Його життя з ніг на голову

Приклеєний до скла

Це добре, іноді болить

Його жести скаржаться

Але його привабливість заслуговує

На авеню Монтень

з'явитися знову

Під темними окулярами

Вона виходить кілька ночей

Величезна помилка в декорі

Нехай до нього нічого не доходить

Слава, та міль

На авеню Монтень

знає це занадто добре

Шанхайський експрес

Більше не має своєї адреси

Вона більше не чекає ні найменшого потяга

смітливо забуття

Знищує ненависть

І авеню Монтень

Просіяла

Збій чобіт

співвітчизників

Хто порушує Єлисейські поля

Іноді ангели

Є дивного блакитного кольору

Коли в'язниця тіла тріснула

Лілі Марлен

За твій щасливий кінець

Ви сповільнюєтесь

Ви знаєте, що це буде недовго

Є повні картинки

Від сміху, що кровоточить

На авеню Монтень

Щоб більше не було

Момо і його губа

Вечір у Ліппа

Жанно… Боже, тобі сподобалося!

Вночі, коли вони виходять

Натовп крутиться навколо

На авеню Монтень

Їх глузування

Лілія спокійно

Закінчіть прийом транквілізатора

Золота отрута на його кубиках льоду

Сьогодні ввечері ангели

Є дивного блакитного кольору

Сутінки повзають

До неба ліжка

Вдалині Сена

Тост з Монтенем

І їхати всю ніч

Сльози Лілі Марлен.