Перед посольством Бразилии - Семён Слепаков

Перед посольством Бразилии

В пьяном трёхдневном угаре

Я помечтаю в бессилии

О равномерном загаре…

Там за дубовою дверью

Консулы слушают самбу,

К ним бы втереться в доверие

И оказаться бы там бы…

Там, где лишь солнце и пальмы,

Там, где лишь небо и волны,

Где все милы нереально

И максимально довольны,

Где в хаотичном порядке,

Бёдрами плавно качая,

Ходят по пляжу мулатки

Требованиям всем отвечая…

Дремлют на лавках бродяги

Средь бесконечного лета

И развеваются флаги

Жёлто-зелёного цвета,

В солнечном городе бога;

Ласковым каменным взглядом

Он по-отечески строго

Смотрит с горы Корковадо…

Там в полумраке гостинной,

Слушая звуки гитары,

Я бы срезал гильотиной

Кончик кубинской сигары,

И в брюках из хлопковой ткани,

Глядя в глаза океану,

Грусть утопил бы в стакане

На пляже Копакабаны…

И на молодых бразильянок,

Пылких и жгучих как лава,

Я бы в ночных ресторанах

Всё бы спустил до сентаво…

Но перед посольством Бразилии

Наши российские лужи,

Граждане ходят унылые

И понедельник к тому же…

Перед посольством Бразилії

У п'яному триденному чаді

Я помрію в безсиллі

Про рівномірну засмагу…

Там за дубовими дверима

Консули слухають самбу,

До них би втертися в довіру

І виявитися би там би…

Там, де лише сонце та пальми,

Там, де лише небо та хвилі,

Де всі милі нереально

І максимально задоволені,

Де в хаотичному порядку,

Стегнами плавно хитаючи,

Ходять по пляшку мулатки

Вимогам усім відповідаючи…

Дрімлють на лавках бродяги

Серед нескінченного літа

І розмахуються прапори

Жовто-зеленого кольору,

У сонячному місті бога;

Ласкавим кам'яним поглядом

Він по-батьківськи суворо

Дивиться з гори Корковадо…

Там у напівтемряві вітальні,

Слухаючи звуки гітари,

Я би зрізав гільйотиною

Кінчик кубинської сигари,

І в брюках з бавовняної тканини,

Дивлячись в очі океану,

Сум потопив би у склянці

На пляжі Копакабани…

І на молодих бразилійок,

Палких і пекучих як лава,

Я в нічних ресторанах

Всі би спустив до сентаво...

Але перед посольством Бразилії

Наші російські калюжі,

Громадяни ходять сумні

І понеділок до тому ж...