День победы - Семён Слепаков

Герой — орденоносец, Трофимов Пал Егорыч

С волненьем собирается на праздничный парад.

Движением привычным застёгивает китель,

Слегка ссутулив плечи под тяжестью наград.

Берёт трофейный Вальтер, добытый в сорок пятом

И от воспоминаний взор туманится слегка.

Выходит он пораньше, он опоздать не может,

Ведь он один остался из своего полка (х2)

Единственный сын мэра, Серёжа Кривопалов,

На чёрном Porshe Cayen-е летит на красный свет

С ночного Авто — пати, под оксибутератом,

Без прав, без документов, 17 юных лет.

А рядом на сиденье — путана Ангелина

Спидометр закрыла беспокойной головой.

И Кривопалов — младший, не глядя на дорогу

Вдавил акселератор напрягшейся ногой.

И младший Кривопалов, не глядя на дорогу

Вдавил акселератор беспечною ногой.

Старик — орденоносец, Трофимов Пал Егорыч

Стоит на светофоре и волнуется слегка.

Он не идёт на красный, он рисковать не может,

Ведь он один остался из своего полка.

А Porshe Cayene стрелою проносится по встречке,

Путана Ангелина наращивает темп,

И Кривопалов — младший, не глядя на дорогу,

Глотает запрещённый в стране медикамент.

И Кривопалов — младший, не глядя на дорогу,

Глотает запрещённый везде медикамент.

И вот он загорелся, зелёный человечек,

Старик как по Берлину, по зебре зашагал,

Как вдруг прибором чутким для усиленья слуха

Мотора рёв звериный внезапно услыхал.

Другой старик бы точно окаменел от страха,

И кончилась бы песня про другого старика,

Но тут особый случай, Трофимов Пал Егорыч

Не зря один остался из своего полка!

Блеснул трофейный Вальтер в руке у ветерана,

легко пронзили пули тугую плоть колёс,

И как не раз бывало в далёком сорок третьем,

Немецкая машина скатилась под откос.

И как не раз бывало немецкая машина

С глухою тонировкой скатилась под откос.

Единственный сын мэра томится за решёткой.

Путана Ангелина едет к детям в Абакан,

А на параде гордо шагает Пал Егорыч,

Единственный шагает из своего полка.

Герой — орденоносець, Трофімов Пал Єгорович

З хвилюванням збирається на святковий парад.

Рухом звичним застібає кітель,

Злегка згорбивши плечі під вагою нагород.

Бере трофейний Вальтер, здобутий у сорок п'ятому

І від спогадів погляд туманиться злегка.

Виходить він раніше, він запізнитися не може,

Адже він один залишився зі свого полку (х2)

Єдиний син мера, Сергій Кривопалов,

На чорному Porshe Cayen-е летить на червоне світло

З нічного Авто — паті, під оксибутератом,

Без прав, без документів, 17 молодих років.

А рядом на сидіння — плутанина Ангеліна

Спідометр закрила неспокійною головою.

І Кривопалів — молодший, незважаючи на дорогу

Вдавив акселератор ногою, що напружилася.

І молодший Кривопалов, незважаючи на дорогу

Вдавив акселератор безтурботною ногою.

Старий — орденоносець, Трофімов Пал Єгорович

Стоїть на світлофорі і хвилюється злегка.

Він не іде на червоний, він ризикувати не може,

Адже він один залишився зі свого полку.

А Porshe Cayene стрілою проноситься по зустрічці,

Путана Ангеліна нарощує темп,

І Кривопалів — молодший, незважаючи на дорогу,

Ковтає заборонений у країні медикамент.

І Кривопалів — молодший, незважаючи на дорогу,

Ковтає скрізь заборонений медикамент.

І ось він загорівся, зелений чоловічок,

Старий, як по Берліну, по зебрі попрямував,

Аж раптом приладом чуйним для посилення слуху

Мотора рев звіриний раптово почув.

Інший старий би точно скам'янів від страху,

І кінчилася би пісня про іншого старого,

Але тут особливий випадок, Трофімов Пал Єгорович

Недаремно один залишився зі свого полку!

Блиснув трофейний Вальтер у руці у ветерана,

легко пронизали кулі тугу плоть коліс,

І як не раз бувало в далекому сорок третьому,

Німецька машина скотилася під укіс.

І як не раз бувало німецька машина

З глухим тонуванням скотилася під укіс.

Єдиний син мера нудиться за ґратами.

Путана Ангеліна їде до дітей в Абакан,

А на параді гордо крокує Пал Єгорович,

Єдиний крокує зі свого полку.