Пить нельзя - Семён Слепаков

Когда вы предложили выпить, я сразу сказал:

"Мне пить нельзя, мне пить нельзя!"

Когда вы опять предложили, я отказал,

Я сказал: "Извините, но мне пить нельзя."

Когда вы сказали: "С селедочкой сам Бог велел!", -

Я ответил: "Меня он в виду не имел."

Когда вы сказали,: "Да че ты! Ну выпей, братан!"

Я сказал: "Мне нельзя", - и отсел на диван.

Когда вы сказали: "Да ладно, хоть пригуби!"

Я сказал: "Пригублю, но не буду глотать."

Когда вы сказали: "За родителей надо глотать", -

Я сказал: "Ничего, не расстроится мать."

Я вас уверял, что мне очень комфортно и так,

А вам все казалось, что что-то не так.

Я вам отказал в общей сложности раз сорок пять,

А вы предлагали опять и опять.

Так что же вы попрятались теперь, трусливые твари!?

Ну-ка, покажите свои мерзкие хари!

За свои слова, сучары, ну-ка, отвечайте,

Хотели чтоб я выпил, падлы, нате, получайте.

Так что же вы попрятались теперь, трусливые мрази!?

Ща по одному, как котят, утоплю в унитазе!

Кто со мной не выпьет - тому разобью хлебало!

А ну-ка, вернулись все за стол, наполнили бокалы!

Послушай, жирный, ты, в принципе, можешь идти,

А телка твоя останется тут,

А че недоволен, ты ж сам здесь воду мутил,

Кричал: "Гомосеки все те, кто не пьют!"

Компашка, я вижу, подобралась еще та -

Сплошь лицемеры и ссыкуны.

Глядите, как здорово отпечаток торта

Смотрится в центре вашей стены!

Не надо на меня наступать, вот так, вчетвером;

Я рос в девяностых, меня не возьмешь!

Помните, в торте был воткнут кухонный нож,

Так там его нет!

Вот этот нож!

Куда ломанулись?

Я вас не отпускал!

Ну-ка, сели за стол, - в доме, все-таки, гость!

Сейчас мы с вами будем долго бухать!

Лысый, давай!

Говори, сука, тост!

Какие ж вы твари!

Я же старался, как мог!

Я ж вам говорил: "Ну не пью я, ребят."

Надеюсь теперь извлекли вы, дебилы, урок?

Надо, *лядь, слушать, когда говорят.

Да хватит грустить, уроды, а ну, веселей!

Почините мебель, и глаз заживет,

А мне вот теперь искать себе новых друзей,

Причем, что обидно, седьмой раз за год.

Коли ви запропонували випити, я одразу сказав:

"Мені пити не можна, мені пити не можна!"

Коли ви знову запропонували, я відмовив,

Я сказав: "Вибачте, але мені пити не можна."

Коли ви сказали: "З оселедцем сам Бог велів!", -

Я відповів: "Мене він не мав на увазі."

Коли ви сказали: "Та че ти! Ну випий, братику!"

Я сказав: "Мені не можна", - і відсів на диван.

Коли ви сказали: "Та гаразд, хоч пригуби!"

Я сказав: "Пригублю, але не ковтатиму."

Коли ви сказали: "За батьків треба ковтати", -

Я сказав: "Нічого, не засмутиться мати."

Я вас запевняв, що мені дуже комфортно і так,

А вам усе здавалося, що щось не таке.

Я вам відмовив загалом разів сорок п'ять,

А ви пропонували знову і знову.

То що ж ви поховалися тепер, боягузливі тварюки?

Ану, покажіть свої мерзенні харі!

За свої слова, сучари, ну, відповідайте,

Хотіли щоб я випив, падли, нате, отримуйте.

То що ж ви поховалися тепер, боягузливі мерзоти!?

Ща по одному, як кошенят, втоплю в унітазі!

Хто зі мною не вип'є - тому розіб'ю хліба!

Ану, повернулися всі за стіл, наповнили келихи!

Послухай, жирний, ти, в принципі, можеш іти,

А телиця твоя залишиться тут,

А че невдоволений, ти сам тут воду каламутив,

Кричав: "Гомосіки всі ті, хто не п'ють!"

Компашка, я бачу, підібралася ще та -

Суцільно лицеміри і сикуни.

Дивіться, як здорово відбиток торта

Виглядає в центрі вашої стіни!

Не треба на мене наступати, отак, вчотирьох;

Я ріс у дев'яностих, мене не візьмеш!

Пам'ятайте, у торті був устромлений кухонний ніж,

То там його немає!

Ось цей ніж!

Куди ламанули?

Я вас не відпускав!

Ану, сіли за стіл, - у хаті, все-таки, гість!

Зараз ми з вами довго бухатимемо!

Лисий, давай!

Говори, сука, тост!

Які ж ви тварюки!

Я ж намагався як міг!

Я ж вам казав: "Ну я не п'ю, хлопців."

Сподіваюся тепер зробили ви, дебіли, урок?

Треба, лядь, слухати, коли кажуть.

Та годі сумувати, виродки, а ну, веселіше!

Починіть меблі, і око загоїться,

А мені ось тепер шукати собі нових друзів,

Причому, що прикро, сьомий раз на рік.