Susam Sokağı Sakinleri - Sehabe, Tuğba Ağar

Geri baktığımda fark ettim, büyümüşüz biz

Aklımda dank etti, evet büyüdü şimdi

Hatırlamak için bana bir başka resmi ver

Anlatıcam bugün yani birkaç şey eskiden

Evde top oynardık perdeleri file sayıp

Gürültü yaptık mı üst kat kapıya dayanır

Halamın ördüğü patikler ayağa krampondu

Ben Tsubasa’ydım, Mehmet Genzo olurdu

Bilye için aşağıya iner toz toprakta yaşardık

Elimi kurup salladım mı ya baştır ya baş altı

Bir de Halil İbo vardı, o da bir beterdi

Diğer mahalledekileri ütmeye giderdik

Toplanır çocuklar ayrı gayrı rastlanmaz

Sohbet et;

ya da oyna toplu saklanbaç

Akşam vakti mahalleli izler balkondan

Gülücükler öyle samimi ki kaybolmaz

Dedim abi, yok bir idealim

Yol benim halimi bilmez

Tarih geçti, büyüdük biz bariz

Ama sen…

(Hadi geri gel!)

Hadi dedim tamam gene kandım

Anılarımdan bir yer vardır

Her gün geçmişimde kaldıysam sen…

(Gel gel gel)

Nazilli küçüktü ve ilkokulda göze girdim

Gerçi hepimiz Serkan Balcı’ya özenirdik

Bir dönem böyle takıldık, gönlüm deli

Maviliği kalmazdı hakket önlüklerin

Tatil sevincimi hep içimden yaşardım

Babam işe götürmesin diye köye kaçardık

Bir ay çalışmazdık, o bile kardı

Tüm kuzenler toplandıysak o bile kardır

Hayal dünyamız geniş ve kolay olurdu oyun katmak

Farklıdır yaptığımız mandaldan oyuncaklar

Betonlar önemsenmez bahçeler yeşildir

Köye gelir gelmez şivemiz değişirdi:

«Goyuk gitsen ne etcesin gari teg galdın

Çoh duğsen iyi elembe gitcem depbasın»

Olay budur bence, başka yok huzur

Bir parça yufka ve tertemiz kokusu

Dedim abi, yok bir idealim

Yol benim halimi bilmez

Tarih geçti, büyüdük biz bariz

Ama sen…

(Hadi geri gel!)

Hadi dedim tamam gene kandım

Anılarımdan bir yer vardır

Her gün geçmişimde kaldıysam sen…

(Gel gel gel)

Geçen bakkala girdim, bir torba bilye gördüm

Parayla almak olmaz, düşündüm üzüldüm

Serkan abi vardı ya, neyse yadırgamam

O da futbolcu oldu görse hatırlamaz

Birçok güzellik aramızdan yol aldı

Bir patik örebilecek halamız da yok artık

Oyundayken hani bilinmez acıktığı

Sizi bilmem ama özledim çocukluğu…

Dedim abi, yok bir idealim

Yol benim halimi bilmez

Tarih geçti, büyüdük biz bariz

Ama sen…

(Hadi geri gel!)

Hadi dedim tamam gene kandım

Anılarımdan bir yer vardır

Her gün geçmişimde kaldıysam sen…

Озираючись назад, я розумію, що ми виросли

Мені спало на думку, так, тепер він виріс

Дайте мені ще одну картинку на пам'ять

Я розповім вам сьогодні, так було кілька речей

Ми вдома грали в м’яч, рахуючи фіранки сітками

Ми шуміли, нагорі проти дверей

Пінетки, які в’язала моя тітка, були кошками.

Я був Цубасою, це був би Мехмет Гензо

Раніше ми спускалися за мармуром і жили в запиленому ґрунті

Я висушив руку і потиснув її

Був і Халіл Ібо, він теж була погана людина

Ми ходили прасувати тих, що в іншій околиці

Діти, що збираються, окремо не зустрічаються

чат;

або грати в масові хованки

Ввечері з балкона спостерігає сусідство

Посмішки такі щирі, що не зникають

Я сказав, брате, у мене немає ідеалу

Дорога не знає мого стану

Історія пройшла, ми, очевидно, виросли

Але ти…

(Повертатися!)

Я сказав, давай, добре, мене знову обдурили

У моїх спогадах є місце

Якщо я щодня застрягаю у своєму минулому, ти...

(Приходь, приходь)

Назіллі був маленький, а я був популярним у початковій школі

Хоча ми всі наслідували Серкана Балджі

Трохи ми так тусувалися, серце божевільне

Фартухи Hakket не були б синіми

Я завжди відчував радість свого свята

Ми бігали в село, щоб тато не взяв його на роботу.

Ми місяць не працювали, навіть це був сніг

Якщо всі кузини зібрані, навіть це сніг

Наш світ уяви був би широким і легким для додавання ігор

Іграшки-засувки, які ми робимо, різні.

Бетон ігнорується, сади зеленіють

Як тільки ми приїдемо в село, наш діалект зміниться:

«Що б ти зробив, якби пішов на гарі тег галді

Я йду депбас.

Я думаю, що це так, іншого спокою немає

Шматок тіста і його чистий запах

Я сказав, брате, у мене немає ідеалу

Дорога не знає мого стану

Історія пройшла, ми, очевидно, виросли

Але ти…

(Повертатися!)

Я сказав, давай, добре, мене знову обдурили

У моїх спогадах є місце

Якщо я щодня застрягаю у своєму минулому, ти...

(Приходь, приходь)

Я зайшов до останнього продуктового магазину, побачив мішок мармурів

Не можу купити за гроші, я думав, що мені шкода

Був брат Серкан, у всякому разі, мені це не дивно

Він теж став футболістом, не згадає, чи бачив

Багато красунь пробилися між нами

У нас більше немає тітки, яка вміє в’язати пінетку.

Коли ти в грі, невідомо наскільки голодний

Не знаю як ви, а я сумую за дитинством...

Я сказав, брате, у мене немає ідеалу

Дорога не знає мого стану

Історія пройшла, ми, очевидно, виросли

Але ти…

(Повертатися!)

Я сказав, давай, добре, мене знову обдурили

У моїх спогадах є місце

Якщо я щодня застрягаю у своєму минулому, ти...