Siyah Beyaz Bir Gökkuşağı - Sehabe

Sevgi çıkmaz sokağında en kral dilenciydim

Gözleri beyaz güneşti, bense loş bir gölgeydim

Semalarda şahlanan kalbimin elleriydi

«Sev hadi be» der gibiydi, kimsecikler bilmedi

Askılarda kaldı eller, dualar dilde bitti

Eski yarlar şimdi eller, kalbi yabancı etti

Gözlerimde sular, seller, denizler taştı yetti

Baksalar bi fark ederler, mutluluk döndü gitti

Evet göz kapaklarım düştü, hem de perde perde

Yalın ayakla yürüyen ayak, geçmişime vur bir tekme

Ağlatıp gülen yanak masum durur pembe pembe

Kalbe vurur sille tokat, umudumuz nerde?

Neyse ey güzel prenses gökkuşağına beni koy

Sen güneşle bütünleş, sen her türlü mutlu ol

Seha siyah da bi' seyyah misali ay ve yıldız

Beraber görünür müyüz eflatuna beni sor

Lütfen gecemi bırak git

Rüyalar bile sensiz olmuyor

Sabır çoktan usansa da bak kalp

Bu kalp vazgeçmiyor

Bir tutam fidan umut yeşermeden göçer gider

Tek susam inan hudut, gurur bu maçı kaybeder

Nedeni yokken onca bulanım modlarında bir keder

Bedeli belli olsa ölümün önüne lanetim yeter

Nefes alış verişlerimde buhranın etkisi

Ben asık suratlı sade manzara (aynalarda)

Görülemez ki gün yüzü hep karanlık gökyüzü

Gölgelerde kralım ancak güneş yüzüme küstü

Anılarımda sen ve ben yarım kalan bir film gibi

Acılarımda sen desen gönlüme yağan tipi

Sessiz cinnetin selamı suretimde sel

Gökkuşaklarımda on sekiz neden damla damla

Neyse ey güzel prenses gökkuşağına beni koy

Görülemez ki gün yüzü, hep karanlık gökyüzü

Seha siyah da bi' seyyah misali ay ve yıldız

Gölgelerde kralım ancak güneş yüzüme küstü

Lütfen gecemi bırak git

Rüyalar bile sensiz olmuyor

Sabır çoktan usansa da bak kalp

Bu kalp vazgeçmiyor

Yedi renkli beyaz açmış iki gözümün arasına

Yağmurlar diner gözükmüş yaşlarım kalmayınca

Güneş burda açmaz olmuş mutluluk olmayınca

Mevsimler bahara dönmüş ama hepsi sonbahar

Bu güvercin zeytin dalını artık sana getiremez

Kanatları kırıldı bak bütün umutları gibi

İnsanlar anlamaz zaten anlamayın beklemem

Bana kağıt ve kalem verin başka bir şey istemem

Yollar uzar gidermiş, yalnızlığım yoldaşım

Gecelerimde tuzlu kolyem, karabasan arkadaşım

Gözlerimde bulutsun, yağmurlar haykırışım

Yedi renkli beyaz arası siyah beyaz kalmışım

Neyse ey güzel prenses gökkuşağına beni koy

Sen güneşle bütünleş, sen her türlü mutlu ol

Seha siyah da bi' seyyah misali ay ve yıldız

Beraber görünür müyüz eflatuna beni sor

Lütfen gecemi bırak git

Rüyalar bile sensiz olmuyor

Sabır çoktan usansa da bak kalp

Bu kalp vazgeçmiyor

Я був самим королівським жебраком на глухій вулиці кохання

Його очі були білим сонцем, а я — тьмяною тінню

Це були руки мого серця, що гарцювали в небі

Він ніби говорив «люблю», ніхто не знав

Руки висіли на вішалках, молитви закінчувалися на язиках

Старі рани тепер руки, відчужені серце

На моїх очах залилися води, повені й моря.

Якщо вони подивляться, то помітять, щастя повернулося і пройшло

Та в мене впали повіки, обидві фіранки

Босоніж ходить ногою, ногою моє минуле

Щока, яка змушує плакати та посміхатися, виглядає невинно рожевою

Б’є в серце ляпасом, де наша надія?

Все одно, о прекрасна принцесо, постав мене в веселку

Ти стаєш єдиним із сонцем, ти щасливий у всьому

Сеха чорна, як мандрівник з місяцем і зіркою

Чи з’явиться ми разом, попроси пурпур за мене

Будь ласка, відпустіть мою ніч

Без тебе навіть мрії не існує

Навіть якщо терпіння вже набридло, подивіться на серце

Це серце не здається

Купа саджанців гине, перш ніж проросте надія

Єдиний кунжут, повір кордону, гордість програє цей матч

Горе в усіх режимах нудоти без причини

Навіть якщо ціна відома, мого прокляття вистачить перед смертю.

Вплив депресії на моє дихання

Я похмурий звичайний погляд (у дзеркалах)

Не видно, що сонце завжди темне небо

Я король у тіні, але сонце розлючено мені в обличчя

У моїх спогадах ми з тобою як незакінчений фільм

Ти той тип, який дощ у моєму серці в моєму болю

Салют тихого божевілля заливає мій образ

Вісімнадцять причин крапля за краплею в моїй веселці

Все одно, о прекрасна принцесо, постав мене в веселку

Сонця не видно, небо завжди темне

Сеха чорна, як мандрівник з місяцем і зіркою

Я король у тіні, але сонце розлючено мені в обличчя

Будь ласка, відпустіть мою ніч

Без тебе навіть мрії не існує

Навіть якщо терпіння вже набридло, подивіться на серце

Це серце не здається

Між моїми двома очима, що відкрилися, семибарвне біле

Здається, дощі припиняються, коли в мене більше немає сліз

Тут сонце мертве, коли нема щастя

Пори року перейшли на весну, але все це осінь

Цей голуб більше не може принести вам оливкову гілку

Її крила зламані схожі на всі її надії

Люди все одно не розуміють, не розуміють, я не чекаю

Дайте мені папір і ручку, я більше нічого не хочу

Дороги йдуть довгі, моя самотність - мій товариш

Моє соляне намисто в мої ночі, мій кошмарний друже

Ви — хмари в моїх очах, дощі — мій крик

Я застряг між сімома кольорами і білим і чорно-білим

Все одно, о прекрасна принцесо, постав мене в веселку

Ти стаєш єдиним із сонцем, ти щасливий у всьому

Сеха чорна, як мандрівник з місяцем і зіркою

Чи з’явиться ми разом, попроси пурпур за мене

Будь ласка, відпустіть мою ніч

Без тебе навіть мрії не існує

Навіть якщо терпіння вже набридло, подивіться на серце

Це серце не здається