Terzi Mehmet - Sehabe

Köy ufaktı ama büyük adamdı terzi Mehmet

Çalışkan ama fakirdi, hayat böyle geldi gene

Ecnebiler çalıştırmış nasır tutmuş eller

Ekmek parasına yıllarca gurbet elde

Paris’e alıştı ama değişmedi köy yerine

Görgüsü ve bilgisiyle fazla gelir köy yerine

Hoşgörülü, yardım sever, ufku derin bayağı

Bir tane düşmanı yok, herkes sevip sayar

Uzakta torunlarım kalbi yakın yeter der

İyisiyle kötüsüyle hayat böyle giderken

Saat 11:14'ü bir gün kaydetti

Telefonda bi' ses «Dedeni kaybettik…»

Ne dedin, kahretsin!

Bedeni mahvettim!

Bu beni katletti!

Bu deli kasvet mi?

Kulak duyar kalp unutur mu o vedayı?

Hüseyin oğlu Mehmet diyen o selayı…

Git, git, düşünme bizi sen

Rol yaptık biz üzülmüş gibi hep

Her gece burada bi' melek rüyamdan iner

Sadece sustuk sen uyanma diye…

Gitme gökyüzü ışıldar

Bayram olur elbet bahar gelir kışın da

Rüyaya karışıp sesini duyan var

Söylesene çok mu zor uyanmak?

Kuruyan bu ağaçta bir tane kiraz kaldı

Onda mutluluk yok sende biraz var mı?

Kadere küsmüş artık demiş ki «Dargınım»

Kızından sonra tabi ikinci yangını…

En eski güneşler bak karardı arkandan

Ne eski gülüşler var ne eski bayramlar

Yok, hiçbir şey yok… Bak hancı

Sen gittin ya Ataeymir de yabancı

Bir zamanlar tulumdan çıkmak için yürürdük

Bahçende oynayan çocuklar büyüdü

Bizler güneş olduk söndürdük mumları

İçin rahat olsun unutmaz torunların

Ölüm ayrılık istesen de kaçılmaz

Son bi' sarılmadan gitmek beni acıtan…

Şimdilik hoşça kal mekanın cennet olsun…

Git, git, düşünme bizi sen

Rol yaptık biz üzülmüş gibi hep

Her gece burada bi' melek rüyamdan iner

Sadece sustuk sen uyanma diye…

Gitme gökyüzü ışıldar

Bayram olur elbet bahar gelir kışın da

Rüyaya karışıp sesini duyan var

Söylesene çok mu zor uyanmak?

Село було невелике, але кравець Мехмет був великим чоловіком.

Він був працьовитим, але бідним, ось так знову настало життя

Мозолистими руками працювали іноземці

За роки еміграційного доходу на хліб

Він звик до Парижа, але не змінився, замість села.

Своїми манерами та знаннями він заробляє більше за село.

Толерантний, послужливий, широкий кругозір

У нього немає жодного ворога, всі люблять і поважають

Далеко мої онуки кажуть, що серце досить близько

Так як життя складається з добра і зла

Він записував 11:14 на день

Голос у телефоні «Ми втратили твого діда…»

Що ти сказав, чорт!

Я знищив тіло!

Це мене вбило!

Це шалений морок?

Чи чує вухо, а серце забуває те прощання?

Це привітання, яке говорить Мехмет, син Хусейна...

Іди, йди, не думай про нас

Ми завжди вдавалися, ніби сумні

Щоночі тут з мого сну сходить ангел

Ми просто мовчали, щоб ти не прокинувся...

Не йди, небо сяє

Буде свято, звісно, ​​прийде весна і прийде зима.

Є хтось, хто заважає мріяти і чує твій голос

Скажіть, чи дуже важко прокинутися?

На цьому засохлому дереві залишилася одна вишня.

Нема в ньому щастя, у вас є?

Ображений долею, він сказав: «Я ображений»

Після доньки, звісно, ​​друга пожежа...

Найстаріші сонця виглядають за тобою темними

Немає ні старих посмішок, ні старих свят

Ні, нічого... Дивись корчмар

Ти пішов, Атаеймір теж іноземець

Ми ходили пішки, щоб злізти комбінезон

Діти, які граються у вашому саду, виросли

Ми стали сонцем, ми загасили свічки

Будьте впевнені, ваші онуки не забудуть

Від смерті неможливо втекти, навіть якщо ти хочеш розлуки

Мені боляче йти без останніх обіймів...

Поки що до побачення, нехай твоє місце буде раєм...

Іди, йди, не думай про нас

Ми завжди вдавалися, ніби сумні

Щоночі тут з мого сну сходить ангел

Ми просто мовчали, щоб ти не прокинувся...

Не йди, небо сяє

Буде свято, звісно, ​​прийде весна і прийде зима.

Є хтось, хто заважає мріяти і чує твій голос

Скажіть, чи дуже важко прокинутися?