Nerdesin Deme - Sehabe, Ayça Özefe

Ner’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

Ne umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Ner’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

Ne umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Bir sabah uyandığında uzaklarımız olur

Eğme yüzünü ve lütfen dudaklarını koru

Bazen hissedersin tenini dokunmadan hiç

Oksijeni yemişim bana kokun gerekir

Bir gün hiçbir şey yokmuş gibi gel omzuma yaslan

Hayat o an akıp gitsin yapmayalım hesaplar

Velev ki korkarsan uzak durma yaklaş

Gözlerini kapat dudaklarıma saklan

Onlar ne düşünüyor bilmiyorum da huzursuz değilim

Senle ben, biz lüzumsuz değiliz

Kıyılarıma değmeyen der: «Taş kalpli o»

Sensiz bu kalp bir ülke ama başkenti yok

Nr’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

N umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Ner’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

Ne umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Biz hiçtik ama heptik

Sen gülerken bebektin

Gitme diyemedim de kalmalıydın belki

Nefesim ol benim

Karanlığıma yol verip

Gitmem gerekirse gitmem

Lütfen kov beni

Belki bugün doğum günüm boğazım boğum benim

Tutsak değiliz ama kurdum o hapisleri

Kanat çırpmalıyım ütopyama çıkmalıyım

Haklı olmak değil mutlu olmak isterim

Belki bugün sondu, belki bir daha yokum

Bebeğim rujunu sür dudaklarıma oku

Belki de yalnızlık daha şıktır

Ben sana değil bize aşıktım

Ner’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

Ne umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Ner’desin deme bana

Yürüyorum bomboş sokaklara

Ne umut var inan ne hatıra

Yalnızlık sarar dudaklarımı

Не кажи мені, де ти

Я ходжу по пустих вулицях

Немає ні надії, ні віри, ні пам’яті.

Самотність огортає мої губи

Не кажи мені, де ти

Я ходжу по пустих вулицях

Немає ні надії, ні віри, ні пам’яті.

Самотність огортає мої губи

Коли ти прокидаєшся одного ранку, ми далеко

Не згинайте обличчя і, будь ласка, тримайте губи

Іноді ви відчуваєте свою шкіру, не торкаючись до неї

Я з'їв кисень, ви повинні відчути мене

Прийди одного дня і сперся мені на плече, ніби нічого

Нехай життя тече в той момент, не будемо робити розрахунки

Навіть якщо боїшся, не тримайся осторонь, підійди ближче

Закрий очі, сховайся в моїх губах

Я не знаю, що вони думають, але я не неспокійний

Ти і я, ми не зайві

Той, хто не торкається моїх берегів, каже: «У нього кам’яне серце».

Без вас це серце - країна, але в нього немає столиці

Не кажи мені, що ти №

Я ходжу по пустих вулицях

Є N надій, повірте, який спогад

Самотність огортає мої губи

Не кажи мені, де ти

Я ходжу по пустих вулицях

Немає ні надії, ні віри, ні пам’яті.

Самотність огортає мої губи

Ми були нічим, але завжди

Ти був дитиною, коли сміявся

Я не міг сказати тобі не йти, можливо, тобі слід було залишитися

будь моїм диханням

Даючи дорогу моїй темряві

Якщо мені доведеться йти, я не піду

будь ласка, звільни мене

Може, сьогодні мій день народження, моє горло моє горло

Ми не в’язні, але я влаштував ці в’язниці

Я мушу махнути крилами, я маю йти до своєї утопії

Я не хочу бути правим, я хочу бути щасливим

Можливо, сьогодні був кінець, можливо, мене знову немає

Дитина, нанеси свою помаду на мої губи

Можливо, самотність більш елегантна

Я був закоханий в нас, а не в тебе

Не кажи мені, де ти

Я ходжу по пустих вулицях

Немає ні надії, ні віри, ні пам’яті.

Самотність огортає мої губи

Не кажи мені, де ти

Я ходжу по пустих вулицях

Немає ні надії, ні віри, ні пам’яті.

Самотність огортає мої губи