Was danach kommt: Spinnen - Samsas Traum, Weena Morloch

Du bist und sprichst verwandelt

Von leisen Atemzügen

Vom Wiedersehen handelt

Ab heute jedes Wort.

Ich kann nicht mit Dir fliehen

Ich will mich dem nicht fügen

Ich muss mich Dir entziehen

Nur eine Richtung: fort.

Du fragst mich, was danach kommt

Nach dem Aller-Welt-Entrinnen

Nach dem Fast-Nichts-Zu-Verlieren

Dem Vielleicht-Alles-Gewinnen

Du willst wissen, ob ich glaube

Daran, dass wir neu beginnen

Doch die Antwort auf die Frage

Was danach kommt, lautet: Spinnen.

Du suchst in Deinen Träumen

Du wühlst Dich durch die Wolken

Willst keinen Hauch versäumen

Du redest mit dem Wind.

Der Widerhall, das Schreien

Wird nicht in mir verstummen

Ich werde nie verzeihen

Die Freiheit ist vorbei.

Du fragst mich, was danach kommt

Nach der Leichtigkeit, dem Schweben

Dem Sich-Über-Alle-Zeit

Und-Über-Jeden-Schmerz-Erheben.

Du suchst tief in meinen Augen

Willst, dass Blicke Sinn ergeben

Doch die Antwort auf die Frage

Ist das Gegenteil von Leben.

Über mir sind Sonnen, Monde

Längst erlosch’ne Sterne

Unter meinen Füßen wölbt sich

Nichts als Erde.

Ach, wie gerne

Würde ich mein blaues Adernetz

Mit Zuversicht befüllen

Um mich statt in meine Haut in Deine Hoffnung einzuhüllen.

Unter mir sind Särge

Die die Ewigkeit zerreibt

Vor mir mahlt der Zukunft Uhrwerk

Das die Stunden in die Enge treibt.

Der Himmel ist für Vögel

Er war immer menschenleer —

Im Angesicht der letzten Wahrheit

Gibt es Gott nicht mehr.

Neben mir ist niemand

Der mich vor dem Tod beschützt

Der mich führt, mich hält, mich auffängt

Mich mit ruhiger Stimme stützt

Mir den Ort zeigt, an den ich mich vor

Dem Sterben flüchten kann —

Jeden noch so hellen Morgen

Steigt die Kälte weiter an.

Ich finde keine Hilfe

Keine Worte, keinen Schrein

Für den kleinsten oder größten Schritt

Ich gehe ihn allein

In die Einsamkeit, die Antwort —

Vor ihr gibt es kein Entrinnen

Meine Seele nährt am Ende

Käfer, Maden, Würmer, Spinnen.

Ви перетворені і говорите

Від тихих подихів

Йдеться про возз’єднання

Кожне слово від сьогодні.

Я не можу втекти з тобою

Я не хочу підкорятися цьому

Я повинен відійти від вас

Тільки в одному напрямку: геть.

Ви запитуєте мене, що буде далі

Після всесвітньої втечі

Після майже нічого не втратив

Можливо, все виграє

Ви хочете знати, чи вірю я

Тому що ми починаємо спочатку

Але відповідь на питання

Що буде після цього: павуки.

Шукаєш уві сні

Ти копаєшся крізь хмари

Не хочеться пропустити подих

Ви розмовляєте з вітром.

Відлуння, крик

Не буде мовчати в мені

Я тобі ніколи не пробачу

Свобода закінчилася.

Ви запитуєте мене, що буде далі

Після легкості, плавання

Самий понад усе

І піднятися над будь-яким болем.

Ти шукаєш глибоко в моїх очах

Хочете, щоб зовнішній вигляд мав сенс

Але відповідь на питання

Є протилежністю життя.

Наді мною сонця, місяці

Зірки давно пішли

Арки під моїми ногами

Нічого, крім землі.

Ой, як радісно

Я б свою мережу синіх вен

Наповнюйтеся впевненістю

Щоб огорнути мене своєю надією замість моєї шкіри.

Піді мною труни

що руйнує вічність

Переді мною точить годинниковий механізм майбутнього

Це завершує час.

Рай для птахів

Він завжди був безлюдним —

Перед лицем істини в останню чергу

Бога більше не існує.

Поруч зі мною нікого немає

Хто береже мене від смерті

Хто мене веде, тримає, ловить

підтримує мене спокійним голосом

Показує мені місце, куди я хочу піти

можна втекти від смерті -

Щоранку, як би яскраво не було

Холод продовжує наростати.

Я не можу знайти жодної допомоги

Немає слів, немає святині

Для найменшого чи найбільшого кроку

Я ходжу один

На самоті відповідь—

Від неї немає втечі

Моя душа живиться зрештою

Жучки, опариші, хробаки, павуки.