Leb' wohl, geliebter Sohn - Samsas Traum, Weena Morloch

Vielleicht habt ihr noch nie vom schwarzen Hund gehört,

Der sich, wenn ein Kind von dieser Welt verschwindet,

An Ort und Stelle prompt zum Seelenflug einfindet,

Die Stille durch sein tiefes, lau-tes Bellen stört.

Mit ihm kommt helles Licht und sanfter Himmelswind,

Er sagt ruhig zu Sanjok: «Jetzt darfst Du auf mir reiten!»

Leb' wohl, geliebter Sohn, leb' wohl, Sanjuscha mein,

Bis bald, denn irgendwann einmal soll’n wir zusammen sein,

Auch wenn du von uns gehst, Die Liebe wird nie enden,

Wie finster auch die Nacht sein mag, wir woll’n Dir Küsse senden.

Noch weint die Mutter, sie gräbt ihr Gesicht ganz tief

In Sanjas weiche Decke, ob ihr Sohn nicht einfach nur schlief?

Der Vater schickt sich an, ihr durch das Harr zu streichen,

Nichts wird nach Santas Tod sein Herz jemals erweichen.

Der Hund sprach zu Sanjok: «Jetzt darfst du auf mir reiten,

Ich werde Dich als Freund ins Paradies geleiten.»

Der Vater weiß nicht, was er fühlt, der Vater weiß nicht, was er denkt,

Warum nimmt Fort ihm heute weg, was er ihm hat einstmals geschenkt?

Er schickt sich an, der Mutter durch ihr Haar zu streichen,

Nichts wird nach seines Sohnes Tod sein Herz jemals erweichen.

Leb' wohl, geliebter Sohn, leb' wohl, Sanjuscha mein,

Bis bald, denn irgendwann einmal soll’n wir zusammen sein,

Auch wenn du von uns gehst, Die Liebe wird nie enden,

Wie finster auch die Nacht sein mag, wir woll’n Dir Küsse senden.

Wie finster auch die Nacht sein mag, wir woll’n Dir Küsse senden.

Можливо, ви ніколи не чули про чорну собаку

Хто, коли дитина зникне з цього світу,

На місце швидко прибуває на політ душі,

Тишу порушує його глибокий гучний гавкіт.

З ним приходить яскраве світло і лагідний райський вітер,

Він спокійно каже Саньоку: "Тепер ти можеш покататися на мені!"

Прощай, любий сину, прощай моя Санюша,

До скорої зустрічі, бо колись ми повинні бути разом,

Навіть якщо ти покинеш нас, любов ніколи не закінчиться

Якою б темною не була ніч, ми хочемо посилати тобі поцілунки.

Мати ще плаче, глибоко риє обличчя

У м’якій ковдри Саньї цікаво, чи її син просто спить?

Батько готується гладити її волосся,

Ніщо ніколи не пом’якшить його серце після смерті Санти.

Пес заговорив до Санджока: «Тепер ти можеш покататися на мені,

Я заведу тебе в рай, як друга».

Батько не знає, що він відчуває, батько не знає, що він думає,

Чому Форт забирає у нього сьогодні те, що він колись дав?

Він готується гладити маму по волоссю,

Ніщо й ніколи не пом’якшить його серце після смерті сина.

Прощай, любий сину, прощай моя Санюша,

До скорої зустрічі, бо колись ми повинні бути разом,

Навіть якщо ти покинеш нас, любов ніколи не закінчиться

Якою б темною не була ніч, ми хочемо посилати тобі поцілунки.

Якою б темною не була ніч, ми хочемо посилати тобі поцілунки.