Преступления сердца - Саграда, Соль земли

Это грехи любви, это преступления сердца.

Ты хочешь знать то, что внутри?

Это идёт из детства:

Там говорил отец мне: «Ты мягкий, как говно.»

Как это было больно, как это было давно…

Белое полотно одно пятно уже испортит,

И чёрный цвет практичней, с этим никто не поспорит.

Разборы, падежи, разбои, грабежи;

Если ты наш, то от души, но не шебурши.

Я знаю, как остудит пыл удар под дых,

И по поступкам одного судят остальных.

Я видел, как калечат, псы гасятся другими псами,

Так в храмах гасятся свечи на шестопсалмие.

И мы сами, этими руками, ломали судьбы, как хлеб,

Чтобы дойти до сути чередой нелёгких лет.

Кровь пропитает в тишине шинель на старшине,

И выше нет того, кто в этой вышине.

Это как сказать жене, что полюбил другую.

Я никого не жалею, когда я атакую,

И если чувства погибли, то дом сдается в наём,

И если ничего не остаётся — мы поём.

В дверной проём мы не пройдем вдвоём.

Я слышал за спиною:"Уходи, Артём!"

Это грехи любви, это преступления сердца.

Ты хочешь знать то, что внутри?

Да там пиздец.

Я режиссёр трагедий, драм,

Я в них играю сам

И пусть капризный гений себя ищет в лицах пьяных дам,

А я другой, друг мой,

Ты не ходи за мной —

Там только боль и зло, там только лёд и зной.

И даже с универа он у неё не первый.

А дома нервы: Рома достанет экстази,

Рома достанет первый, не тормози — скользи.

В этом рассказе много грязи,

Как и во всем многообразии случайных связей.

В болоте вязнет тот, кто по нему идёт.

Глубины мутных вод, там палево и пот — вперёд!

И если откровенно, то наверно,

Эти ноздри никогда не забудут запах фена.

Заповедны сады земных утех,

Но ты же знаешь про четыре черных буквы: «ГРЕХ».

А я один из тех, кто видел свет у царских врат,

Кто верует в того, кого послал на смерть Пилат.

Шахтер уйдёт в забой, отец уйдёт в запой,

Я буду рад любой победе над собой.

36-й стоит, со мною мои люди,

Не верь тому, кто говорит, что ничего не будет.

Когда гудит башка, когда тонка кишка,

Тут всё решает сила и решает денежка.

Уволенный в запас, поверь: ещё придёт приказ,

Южный федеральный округ, Северный Кавказ

И если хочется, иди мути перчину.

Боль и одиночество сделают меня мужчиной.

Я режиссёр трагедий, драм,

Я в них играю сам

И пусть капризный гений себя ищет в лицах пьяных дам,

А я другой, друг мой,

Ты не ходи за мной —

Там только боль и зло, там только лёд и зной.

Це гріхи кохання, це злочини серця.

Ти хочеш знати те, що всередині?

Це йде з дитинства:

Там казав батько мені: «Ти м'який, як гівно.»

Як це було боляче, як це було давно.

Біле полотно одна пляма вже зіпсує,

І чорний колір практичніший, із цим ніхто не сперечається.

Розбори, відмінки, розбої, грабежі;

Якщо ти наш, то від душі, але не шебурші.

Я знаю, як остудить запал запал під дих,

І за вчинками одного судять інших.

Я бачив, як калічать, пси гасяться іншими псами,

Так у храмах гасяться свічки на шестопсалміє.

І ми сами, цими руками, ламали долі, як хліб,

Щоб дійти до суті низкою нелегких років.

Кров просочить у тиші шинель на старшині,

І вище немає того, хто в цій висоті.

Це як сказати дружині, що покохав іншу.

Я нікого не шкодую, коли я атакую,

І якщо почуття загинули, то будинок здається в найм,

І якщо нічого не остається — ми співаємо.

У дверний отвір ми не пройдемо вдвох.

Я чув за спиною: "Іди, Артем!"

Це гріхи кохання, це злочини серця.

Ти хочеш знати те, що всередині?

Так там пиздець.

Я режисер трагедій, драм,

Я в ніх граю сам

І нехай примхливий геній себе шукає в обличчях п'яних дам,

А я другий, друже мій,

Ти не ходи за мною —

Там тільки біль і зло, там тільки лід і спека.

І навіть з універа він у неї не перший.

А вдома нерви: Рома дістане екстазі,

Рома дістане перший, не гальму — ковзай.

У цьому оповіданні багато бруду,

Як і в усьому різноманітті випадкових зв'язків.

У болоті грузне той, хто по ньому йде.

Глибини каламутних вод, там палево і пот — вперед!

І якщо відверто, то напевно,

Ці ніздрі ніколи не забудуть запах фена.

Заповідні сади земних втіх,

Але ти ж знаєш про чотири чорні літери: «ГРІХ».

А я один із тих, хто бачив світло у царської брами,

Хто вірить у того, кого послав на смерть Пилат.

Шахтар піде в забій, батько піде в запій,

Я буду радий будь-якій перемозі над собою.

36-й стоїть, зі мною мої люди,

Не вір тому, хто каже, що нічого не буде.

Коли гуде голова, коли тонка кишка,

Тут все вирішує сила і вирішує гріш.

Звільнений у запас, повір: ще прийде наказ,

Південний федеральний округ, Північний Кавказ

І якщо хочеться, йди каламути перчину.

Біль і самотність зроблять мене чоловіком.

Я режисер трагедій, драм,

Я в ніх граю сам

І нехай примхливий геній себе шукає в обличчях п'яних дам,

А я другий, друже мій,

Ти не ходи за мною —

Там тільки біль і зло, там тільки лід і спека.