Люба - Соль земли

В тебе дремала сила, сквозила в недетской грации,

Опасная, я пас тебя как папарацци

Держал дистанцию, с твоею репутацией, с тобой связаться это как на танцах

драться.

Без конца Кац предлагает сдаться и как всегда Кац нахуй посылается.

Улыбается удача, движение на даче, мы едем в одной тачке на пятой передаче.

Колонки бухают рядом с моим ухом,

Твоё дыхание, твой парус в моей бухте на горизонте где — то,

Но куда подует ветер, штакеты там в пакете

С кем и куда мы едем?

Лёха.

Вы знакомы?

Уже не плохо

Тот, который всю дорогу шутит, это Шурик

Я же до сих пор скрываясь под личиной, так хотел стать косяком, который ты лечила

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

И мог любой другой, но в этот парус дунул,

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

И мог любой другой, но в этот парус дунул

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины

Я там искал воды, но попадал под дым и видел с высоты Эдемские сады,

И там бродила ты, ища знакомых в уголках укромных, в лабиринтах комнат,

Кто на ком там?

эти комнаты грохотали хохотом, полыхали похотью,

Как на охоте пахло порохом и потом,

И вела мелодия плоть на встречу плоти.

Мы знакомы вроде?

Вместе ехали, как в ущельях смех отдавался эхом,

Яблоки глазные говорили: «Возьми!»

И я спросил: «Ты с ним?»

и ты сказала: «С ним».

«Тогда приснись мне послезавтра», — если есть азарт тут как тут и карты

Фактор фарта: «Почему?

Давай сегодня»

«Ну, смотри, чтоб этот сон у тебя не отняли»

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

и мог любой другой, но в этот парус дунул,

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины.

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

И мог любой другой, но в этот парус дунул,

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины.

И вдруг как старый сон я вспомнил глаза Наташи,

Слова да он и хуле дальше?

И вспомнил даже, как тогда в мозгу взорвалось,

Она ебалась с ним, она ебалась.(!)

Как рухнул мир, как мир сошёл с Орбиты,

Там не было обиды, просто был убит я,

Ещё как плиты пола заходили под ногами,

Смещенными её руками материками.

А ведь дурак я знал её породу, и как хотел кулак её лицо уродовать,

Уроки жизни, усвоены кажись:

Как много в жизни сук, какая сука жизнь,

И я сказал ей: «Люба, ты сука, ведь только суки падки на такой досуг»

И улыбнулся зло, как скалятся дворняги: «Не повезло твоему парняге…»

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

и мог любой другой, но в этот парус дунул,

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины

Тебя зовут Любовь, не я это придумал,

И мог любой другой, но в этот парус дунул,

Ветер западный начал жечь меня, этот запах твой — запах женщины.

В тебе дрімала сила, прозирала в недитячій грації,

Небезпечна, я пас тебе як папараці

Тримав дистанцію, з твоєю репутацією, з тобою зв'язатися це як на танцях

битися.

Без кінця Кац пропонує здатися і як завжди Кац нахуй посилається.

Усміхається удача, рух на дачі, ми їдемо в одній тачці на п'ятій передачі.

Колонки бухають поруч із моїм вухом,

Твоє дихання, твоє вітрило в моїй бухті на горизонті десь то,

Але куди подіє вітер, штакети там у пакеті

З ким і куди ми їдемо?

Леха.

Ви знайомі?

Вже не погано

Той, хто всю дорогу жартує, це Шурик

Я ж досі ховаючись під личиною, так хотів стати косяком, який ти лікувала

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

І мів будь-який інший, але це це вітрило дунув,

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

І мів будь-який інший, але це це вітрило дунув

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки

Я там шукав води, але потрапляв під дим і бачив з висоти Едемські сади,

І там тинялася ти, шукаючи знайомих у кутках затишних, лабіринтах кімнат,

Хто на кому там?

ці кімнати гуркотіли реготом, палахкотіли пожадливістю,

Як на полюванні пахло порохом і потім,

І вела мелодія плоть на зустріч плоті.

Ми знайомі начебто?

Разом їхали, як у ущелинах сміх віддавався луною,

Яблука очні казали: "Візьми!"

І я запитав: «Ти з ним?»

і ти сказала: «З ним».

«Тоді приснись мені післязавтра», якщо є азарт тут як тут і карти

Чинник фарту: «Чому?

Давай сьогодні"

«Ну, дивись, щоб цей сон у тебе не відняли»

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

і міг будь-який інший, але це це вітрило дунув,

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки.

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

І мів будь-який інший, але це це вітрило дунув,

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки.

І раптом як старий сон я згадав очі Наташі,

Слова так він і хулі далі?

І згадав навіть, як тоді в мозку вибухнуло,

Вона ебалася з ним, вона ебалась.(!)

Як упав світ, як світ зійшов з Орбіти,

Там не було образи, просто був убитий я,

Ще як плити підлоги заходили під ногами,

Зміщеними її руками материками.

А адже дурень я знав її породу,і як хотів кулак її обличчя потворювати,

Уроки життя, засвоєні здається:

Як багато в життя сук, яке сука життя,

І я сказав їй: «Люба, ти сука, адже тільки суки ласі на таке дозвілля»

І посміхнувся зло, як скеляться дворняги: «Не пощастило твоєму хлопцеві...»

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

і міг будь-який інший, але це це вітрило дунув,

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки

Тебе звуть Любов, не я це придумав,

І мів будь-який інший, але це це вітрило дунув,

Вітер західний почав палити мене, цей запах твій — запах жінки.