Сокровища бродяг - Соль земли

Чтоб доказать себе — это со мною было,

С опаскою спускаюсь вглубь горы винила,

Где в унисон с моим колоколами било

Святое и наивное, седое сердце мира.

А моё счастье — прощаться навеки, навсегда.

Куда текут все реки, меня зовёт вода

И покидать жилище, где пища и очаг,

Вечно ища сокровища бродяг.

Она питалась рисом одним, её рвало в метро.

И не актриса, говорила мало и хитро.

Я роль мужчины репетировал мучительно.

Ведь есть квартира в Митино.

Да, но сирота.

Тишина матросская подбросит снега.

Лосиноостровская.

Лось-Вегас.

Там ты найдёшь его — общежитие пединститута.

Вахтёрша доложила мне, что ты по ходу проститутка.

Паскуда, старая сука.

Ей кто-то сунул с кулака в гнилые зубы за пересуды.

Я мыл посуду, ты мутила ссуду.

Хватит, скоро свалим навсегда отсюда!

Апрель-иуда.

Да, одни бегут так.

В соседней комнате завёлся некий будда.

Он чё-то путает.

Афган, Владимирский централ.

Слышь, Иван, сука, я вор, я воевал,

Мне было мало — я думал про твою подружку,

А ты стонала, больно укусив подушку.

И что-то там о Ване, об Ане, об обмане.

Её бельё в моём кармане — просто ткань.

Такая дрянь, ты не черта не знаешь!

Ты одеваешься, ты улыбаешься.

Ешь сам.

Пока, я побежала!

Алё!

Узнала, переводите по безналу.

Без малого два года мы ждём погоды,

И когда тебя нет, она заходит.

Разводит ноги в стороны, присев на край кровати.

И может хватит этой обнажённой акробатики?

Не ровно дышишь?

Дыхание переведи.

Ты меня слышишь?

Больше сюда не приходи!

И я один, голова болит.

Смеркается.

Она звонит ей и в моих изменах кается.

Я пошёл прочь и бродил до ночи.

Дверь открываю.

Ое!

Да вас там трое.

Ты билась между ними так беспощадно.

Прощайте, пять этажей общаги!

Щоб довести собі — це зі мною було,

З опаскою спускаюся вглиб гори вінілу,

Де в унісон з моїм дзвонами било

Святе і наївне, сиве серце світу.

А моє щастя — прощатися навіки, назавжди.

Куди течуть усі річки, мене кличе вода

І залишати житло, де їжа і вогнище,

Вічно шукаючи скарби бродяг.

Вона харчувалася рисом одним, її рвало в метро.

І не актриса, говорила мало і хитро.

Я роль чоловіка репетирував болісно.

Адже є квартира в Мітіному.

Так, але сирота.

Тиша матроська підкине снігу.

Лосиноострівська.

Лось-Вегас.

Там ти найдеш його — гуртожиток педінституту.

Вахтерка доповіла мені, що ти по ходу повія.

Паскуда, стара сука.

Їй хтось сунув із кулака в гнили зуби за пересуди.

Я мив посуд, ти каламутила позику.

Годі, скоро звалимо назавжди звідси!

Квітень-іуда.

Так, одні тікають так.

У сусідній кімнаті завівся якийсь будда.

Він щось плутає.

Афган, Володимирський централ.

Чуєш, Іване, сука, я злодій, я воював,

Мені було мало - я думав про твою подружку,

А ти стогнала, боляче вкусивши подушку.

І щось там про Ваню, про Ганну, про обман.

Її білизну в моїй кишені - просто тканину.

Така погань, ти не чорта не знаєш!

Ти одягаєшся, ти посміхаєшся.

Їж сам.

Поки що, я побігла!

Але!

Дізналася, перекладайте за безготівковим.

Майже два роки ми чекаємо погоди,

І коли тебе немає, вона заходить.

Розводить ноги в сторони, присівши на край ліжка.

І може вистачить цієї оголеної акробатики?

Не рівно дихаєш?

Дихання переведи.

Ти мене чуєш?

Більше сюди не приходь!

І я один, голова болить.

Смеркає.

Вона дзвонить їй і в моїх зрадах кається.

Я пішов геть і блукав доночі.

Двері відчиняю.

О!

Так вас там троє.

Ти билася між ними так нещадно.

Прощайте, п'ять поверхів гуртожитку!