Jeunesse lève-toi - Saez

Comme un éclat de rire

Vient consoler tristesse

Comme un souffle avenir

Vient raviver les braises

Comme un parfum de soufre

Qui fait naître la flamme

Jeunesse lève-toi

Contre la vie qui va qui vient

Puis qui s'éteint

Contre l’amour qu’on prend, qu’on tient

Mais qui tient pas

Contre la trace qui s’efface

Au derrière de soi

Jeunesse lève-toi

Moi, contre ton épaule

Je repars à la lutte

Contre les gravités qui nous mènent à la chute

Pour faire du bruit encore

A réveiller les morts

Pour redonner éclat

A l'émeraude en toi

Pour rendre au crépuscule

La beauté des aurores

Dis-moi qu’on brûle encore

Dis-moi que brûle encore cet espoir que tu tiens

Parce que tu n’en sais rien de la fougue et du feu

Que je vois dans tes yeux

Jeunesse lève-toi

Quand tu vois comme on pleure

A chaque rue sa peine

Comment on nous écoeure

Perfusion dans la veine

A l’ombre du faisceau

Mon vieux, tu m’auras plus

Ami, dis, quand viendra la crue?

Contre-courant toujours sont les contre-cultures

Au gré des émissions, leurs gueules de vide-ordures

Puisque c’en est sonné la mort du politique

L’heure est aux rêves

Aux utopiques

Pour faire nos ADN

Un peu plus équitables

Pour faire de la poussière

Un peu plus que du sable

Dans ce triste pays

Tu sais, un jour ou l’autre

Faudra tuer le père

Faire entendre ta voix

Jeunesse lève-toi

Au clair de lune indien

Toujours surfer la vague

A l'âme

Au creux des reins

Faut aiguiser la lame

Puisqu’ici, il n’y a qu’au combat qu’on est libre

De ton triste sommeil, je t’en prie, libère-toi

Puisqu’ici il faut faire des bilans et du chiffre

Sont nos amours toujours au bord du précipice

N’entends-tu pas ce soir chanter le chant des morts?

Ne vois-tu pas le ciel à portée des doigts?

Jeunesse lève-toi

Comme un éclat de rire

Vient consoler tristesse

Comme un souffle avenir

Vient raviver les braises,

Comme un parfum de soufre

Qui fait naître la flamme

Quand, plongé dans le gouffre, on sait plus où est l'âme

Jeunesse lève-toi

Contre la vie qui va, qui vient

Puis qui nous perd

Contre l’amour qu’on prend, qu’on tient

Puis qu’on enterre

Contre la trace qui s’efface

Au derrière de soi

Jeunesse lève-toi

Jeunesse lève-toi !

Au clair de lune indien

Toujours surfer la vague

A l'âme

Au creux des reins

Faut aiguiser la lame

Puisqu’ici, il n’y a qu’au combat qu’on est libre

De ton triste coma, je t’en prie, libère-toi

Puisqu’ici, il faut faire des bilans et du chiffre

Sont nos amours toujours au bord du précipice

N’entends-tu pas ce soir chanter le chant des morts

A la mémoire de ceux qui sont tombés pour toi?

Jeunesse lève-toi !

Як сміх

Прийди втішай смуток

Як майбутній подих

Приходь розпалювати вугілля

Як запах сірки

Хто запалює полум’я

Молодь встає

Проти життя, яке приходить і йде

Тоді хто виходить

Проти любові, яку ми беремо, яку тримаємо

Але хто не тримає

Проти згасаючого сліду

За тобою

Молодь встає

Я, до твого плеча

Я повернувся до бою

Проти гравітації, яка веде нас до падіння

Щоб знову шуміти

Щоб розбудити мертвих

Щоб повернути блиск

До смарагду в тобі

Щоб повернутися в сутінки

Краса полярного сяйва

Скажи мені, що ми все ще горимо

Скажи мені, що все ще горить ця надія, яку ти тримаєш

Бо ти не знаєш про пристрасть і вогонь

Що я бачу в твоїх очах

Молодь встає

Коли ти бачиш, як ми плачемо

Кожній вулиці свій біль

Як нам погано

Вливання у вену

У тіні променя

Мій старий, ти мене більше не матимеш

Друже, скажи, коли настане повінь?

Проти течії завжди виступають контркультури

По ходу шоу їхні сміттєпроводи кричать

Так як прозвучала смерть політики

Настав час мрій

До утопістів

Щоб зробити нашу ДНК

Трохи справедливіше

Робити пил

Трохи більше, ніж пісок

На цій сумній землі

Знаєте, в той чи інший день

доведеться вбити батька

Зробіть свій голос почутим

Молодь встає

Індійське місячне світло

Завжди катайтеся на хвилі

До душі

У западині нирок

Треба заточити лезо

Оскільки тут, ми вільні лише в бою

Від твого сумного сну, будь ласка, звільнися

Так як тут необхідно скласти баланси і цифри

Наше кохання завжди на краю прірви

Хіба ти не чуєш пісні мертвих, яку співають сьогодні ввечері?

Хіба ти не бачиш неба під рукою?

Молодь встає

Як сміх

Прийди втішай смуток

Як майбутній подих

Приходь розпалити вугілля,

Як запах сірки

Хто запалює полум’я

Коли, занурені в прірву, ми вже не знаємо, де душа

Молодь встає

Проти життя, яке йде, що приходить

Тоді хто нас втрачає

Проти любові, яку ми беремо, яку тримаємо

Потім ховаємо

Проти згасаючого сліду

За тобою

Молодь встає

Вставай молодь!

Індійське місячне світло

Завжди катайтеся на хвилі

До душі

У западині нирок

Треба заточити лезо

Оскільки тут, ми вільні лише в бою

Вирвіться зі своєї сумної коми, будь ласка

Так як тут необхідно скласти баланси і цифри

Наше кохання завжди на краю прірви

Хіба ти не чуєш, як сьогодні ввечері співають пісню мертвих

В пам'ять про тих, хто закохався в тебе?

Вставай молодь!