Les fils d'Artaud - Saez

À la fleur de mes nuits

Aux amoureux dans l’incendie

À tes yeux qui salivent

À ces choses qui arrivent

Aux horizons du soir

Pourquoi pas à l’espoir?

À ces vins qui tiennent chaud

À nos ivres bateaux

Au plaisir au désir

De tout quitter sur un soupir

Aux adieux, aux toujours

Aux promesses, aux amours

Aux noirceurs à nos cœurs

Aux lueurs à nos peurs

À ton cœur fatigué

À nos travers nos libertés

À nos bouches essoufflées

À trop les embrasser

À nos bouches essoufflées

À trop les embrasser

Aux bistrots résistants

Aux alternativ-enfants

Aux violettes, au printemps

Aux obscurs, aux arborescents

Aux navires échoués sur les trottoirs condamnés

À ces chants des esclaves

À ces océans sans rivage

Aux enfants de Truffaut

À nous les fils d’Artaud

Aux amours sans chapelle

Aux nuits à bouffer ton fiel

Au coin des abats jours

Aux armes de nos amours

À nos sangs littéraires

À nous deux, à la terre

Au siècle sans talents

Aux gloires pour des quarts d’heure de temps

À ton parfum de spleen

À s’aimer sous le chant du cygne

Aux sens des écritures

Au fil des littérature

Aux pays sans frontière

Aux coups de marteau sur les nerfs

Aux armées, t’oublier

À nous les désespérés

À nos cœurs écorchés

À nos corps embrassés

À nos cœurs écorchés

À nos corps embrassés

Le jour se lève et je ne vois

Que le silence aux horizons

Dans le jardin de mes enfances

Je crois qu’il est mort le pinson

Sûr ça ne sera pas rose

Puis les écorchures à nos main

Garderons le souvenir

De mon pinson dans le lointain

Suivons le chant du vent des plaines

Qui nous mènera au printemps

Puis glisser sur le chemin

Chanter le chant des partisans

Nous serons fiers nous serons humbles

Et notre sang sera du vin

Nos amours pour soigner la terre

Des infinis contre leur rien

Ami viens te joindre à la table

Non c’est pas celle du roi

Les âmes y sont solidaires

Et mon amour sera pour toi

Les vagabonds des soleils noirs

Loin des villes sans lumière

Garder au fond un espoir

Celui du loup dans les clairières

Notre étoile a le gout du souffre

Mais elle éclaire comme un millier

Des chandelles en processions

Des oriflammes à l’horizon

Allumons-nous sous les grandes ourses

Non nous ne sommes pas funéraires

Nous sommes fils de la renaissance

Sous le drapeau des libertaires

Sous le drapeau

Sous le drapeau

Des libertaires

Des libertaires

Des libertaires

На квіті моїх ночей

Закоханим у вогні

До твоїх слинних очей

До тих речей, які відбуваються

На вечірніх горизонтах

Чому б не сподіватися?

До тих вин, які зігрівають вас

До наших п'яних човнів

Бажати задоволення

Залишити все зітхнувши

Прощай, назавжди

До обіцянок, до кохання

До темряви в наших серцях

У світлі наших страхів

До вашого втомленого серця

Через наші свободи

До наших задиханих уст

Надто цілувати їх

До наших задиханих уст

Надто цілувати їх

До стійких бістро

Альтернативам-дітям

У фіалки, навесні

До темряви, до дерев

До кораблів, що застрягли на приречених тротуарах

До цих рабських пісень

До цих безбережних океанів

Дітям Трюффо

Нам, синам Арто

Для кохання без каплиці

До ночей їсти свою жовч

На розі абажурів

До обіймів нашого кохання

До нашої літературної крові

До нас двох, до землі

У столітті без талантів

До слави на чверть години

На твій запах селезінки

Любити один одного під лебедину пісню

Відповідно до писань

По всій літературі

До країн без кордонів

До молотка б'є по нервах

В армії, забудь

Нам відчайдушним

До наших розбитих сердець

До наших обійнятих тіл

До наших розбитих сердець

До наших обійнятих тіл

Перерва дня і я не бачу

Та тиша на горизонті

У саду мого дитинства

Я думаю, що зяблик мертвий

Звичайно, це не буде райдужним

Потім подряпини на наших руках

Збереже пам'ять

Про мого зяблика вдалині

Прослідкуймо пісню рівнинного вітру

Хто поведе нас до весни

Потім ковзайте по доріжці

Заспівайте пісню вболівальників

Ми будемо пишатися тим, що будемо скромними

І наша кров буде вином

Наша любов зцілювати землю

Нескінченності проти їхнього нічого

Друг підійди до тебе за стіл

Ні, це не король

Душі стоять там разом

І моя любов буде до тебе

Мандрівники чорних сонць

Далеко від міст без світла

Зберігайте надію в глибині душі

Та вовка на галявинах

Наша зірка на смак сірка

Але вона сяє як тисяча

Свічки в процесіях

Прапори на горизонті

Засвітимося під великими ведмедями

Ні, ми не похоронні

Ми сини відродження

Під лібертаріанським прапором

під прапором

під прапором

Лібертаріанці

Лібертаріанці

Лібертаріанці