Chanson pour mon enterrement - Saez

Il y aura des fleurs

Dressées en cathédrale

Et des robes en couleurs

Non pitié, pas de noir

J’ai toujours eu peur du noir

Je préfère la lumière

D’ailleurs, quand j'étais enfant

Je dormais la porte ouverte

De peur que les bandits

Passent par la fenêtre

Pour me voler maman

Il y aura mes amantes

Les amants des amours

Les amours des aimantes

Enfin y aura de l’amour

Et j’espère des enfants

Pour chanter «Mort aux vieux !

Mort aux morts, mort au bon Dieu !»

Et pour pisser derrière l'église

De ce pauvre curé

Qui dit que des bêtises

Qui m’fait perdre mon temps

On jouera du Mozart

Mais pas de requiem

De la Flûte Enchantée

Ou bien mieux du Don Juan

Pour partir conquérant

Pour partir simplement

Sur un air de trompette

Partir à la conquête

Ouais, le coeur à la fête

Il y aura des souvenirs

Il y aura des sourires

De quand j'étais enfant

De quand j'étais printemps

Quand on était au ventre

Quand on était au vent

Non, ne pleure pas mon frère

Non, ne pleure pas ma mère

On sera bientôt ensemble

On remontera le temps

Et on sera en Sicile

Sûr, à la belle étoile

En chantant qu’on est fous

Et sac à dos m’entraîne

On pissera dans la mer

On pêchera des calmars

A faire rougir Némo

On refera notre histoire

En attendant Pierrot

Ami, ne sois pas triste

Tu sais ma vie fut belle

Un peu courte mais magnifique

Comme un soleil levant

Le vent sur l’Atlantique

Je m’en vais en chantant

Vers une autre Amérique

Comme un soleil couchant

Sur le Pacifique

Будуть квіти

Одягнений як собор

І барвисті сукні

Ні пощади, ні чорного

Я завжди боявся темряви

Я віддаю перевагу світлу

До речі, коли я був дитиною

Я спав з відкритими дверима

Щоб не бандити

Пройдіть крізь вікно

Пограбувати мене, мамо

Там будуть мої коханці

любителі кохання

Кохання закоханих

Нарешті буде любов

І сподіваюся на дітей

Співати «Смерть старим!

Смерть мертвим, смерть Богу!»

І мочитися за церквою

Про цього бідного священика

Хто каже дурниці

Хто змушує мене витрачати час

Ми зіграємо Моцарта

Але без реквієму

З «Чарівної флейти».

Або краще Дон Жуан

Іти завойовувати

Щоб просто піти

Під мелодію труби

Завоювати

Так, вечірнє серце

Будуть спогади

Будуть посмішки

З тих пір, коли я був дитиною

З тих пір, коли я була весною

Коли ми були в животі

Коли ми були на вітрі

Ні, не плач мій брат

Ні, не плач моя мама

Ми скоро будемо разом

Ми повернемося в минуле

І ми будемо на Сицилії

Безпечно, під зірками

Співаємо, що ми божевільні

І рюкзак мене бере

Ми будемо мочитися в море

Будемо ловити кальмарів

Щоб Немо почервонів

Ми переробимо нашу історію

Чекаю на П'єро

Друже, не сумуй

Ти знаєш, що моє життя було прекрасним

Трохи коротко, але красиво

Як сонце, що сходить

Вітер на Атлантиці

Я йду співаючи

В іншу Америку

Як західне сонце

На Тихому океані