Песня та - СадЪ

Затеряется мой голос

Во дворах, на площадях,

На запиленных пластинках,

В придорожных камышах…

Он поселится эхом

В переходах метро,

Пузырьками в бутылке

Золотого ситро.

Когда ты пьешь его,

Знай — в каждом глоточке

Есть немного меня,

Как ни глотай,

И в каждой книге твоей

Несколько строчек,

Все равно обо мне —

Как ни читай.

У стрельца на груди,

Где-то за небесами

Твоя светлая тень

Мне почти не видна

Ты икона в моем

Очень маленьком храме,

Я осадок на дне

Сухого вина

Когда ты пьешь его,

Знай — в каждом глоточке

Есть немного меня,

Как ни глотай,

И в каждой песне моей

Несколько строчек

Все равно о тебе,

Как ни читай

Я никогда ни о чем

Не пожалею,

Даже если жалеть

Будет о чем,

В холодном сердце моем

Стало теплее

Безнадежной любви,

Замерзающей в нем…

Загубиться мій голос

У дворах, на площах,

На запиляних платівках,

У придорожніх очеретах…

Він оселиться луною

У переходах метро,

Бульбашками в пляшці

Золотий ситро.

Коли ти п'єш його,

Знай — у кожному ковтку

Є трохи мене,

Хоч як ковтаєш,

І в кожній книзі твоїй

Декілька рядків,

Все одно про мене —

Як не читай.

У стрільця на груди,

Десь за небесами

Твоя світла тінь

Мені майже не видно

Ти ікона в моєму

Дуже маленький храм,

Я осад на дні

Сухого вина

Коли ти п'єш його,

Знай — у кожному ковтку

Є трохи мене,

Хоч як ковтаєш,

І в кожній пісні моїй

Кілька рядків

Все одно про тебе,

Як ні читай

Я ніколи ні про що

Не пошкодую,

Навіть якщо шкодувати

Буде про що,

У холодному серці моєму

Стало тепліше

Безнадійного кохання,

Замерзаючою в ньому ...