Мальчик - СадЪ

Мальчик сливой ковырял дырку в тучах,

Он на краешке сидел теплой крыши.

Только сливы синяков чуть покруче,

Только крыши дураков чуть повыше.

Мальчик девочку любил очень-очень,

Больше рэпа, рока-поп и жевачек

Он ей крылья подарил, между прочим,

И резиновых шаров сорок пачек,

Чтоб держали, когда перья подведут,

Над бессонными ночами и дорожной пылью,

Чтоб держали, когда звезды упадут —

Бестолковая любовь сильнее всяких крыльев.

Мальчик знал, о чем молчат рыбы в речке,

Говорил на языке на собачьем,

С мотыльками танцевал возле свечки,

Песни пел по вечерам лягушачьи.

Мальчик-с-пальчик, музыкант неформатный,

Ночевал на чердаках, пил вглухую,

Было все, как в первый раз, безвозвратно,

Было все до фонаря и по бую.

Сколько пролито-просыпано с тех пор,

Помнит только тот июль, который не забыл я,

Сколько дверочек закрылось на запор…

Неужели этим мальчиком когда-то был я?

Хлопчик сливою колупав дірку в хмарах,

Він на краєчку сидів теплого даху.

Тільки сливи синців трохи крутіше,

Тільки дахи дурнів трохи вищі.

Хлопчик любив дівчинку дуже-дуже,

Більше репу, рок-поп і жувачок

Він їй крила подарував, між іншим,

І гумових куль сорок пачок,

Щоб тримали, коли пір'я підведе,

Над безсонними ночами та дорожнім пилом,

Щоб тримали, коли зірки впадуть —

Безглузде кохання сильніше за будь-які крила.

Хлопчик знав, про що мовчать риби в річці,

Говорив мовою на собачому,

З метеликами танцював біля свічки,

Пісні співав по вечірах жаби.

Хлопчик з пальчик, музикант неформатний,

Ночував на горищах, пив вглуху,

Було все, як вперше, безповоротно,

Було все до ліхтаря і по бую.

Скільки пролито-прокинуто з тих пір,

Пам'ятає лише той липень, який не забув я,

Скільки дверцят закрилося на запор…

Невже цим хлопцем колись був я?