Ты и я - СадЪ

В моих жилах вместо крови — электрический ток,

В моем сердце — карбюратор и пудовый замок,

Мои нервы из неона, только тронь — и засветятся.

У тебя глаза — фисташки, в скорлупе конопля,

В волосах твоих ромашки, травяные поля,

Под ногами под твоими никогда нам не встретиться…

Я устал от витрин и манящих дверей,

Я от жара ослеп городских фонарей,

Я болею асфальтом, бетоном, стеклом

Положи мне цветы на запавшую грудь,

Помолись обо мне, а потом позабудь —

Моя смерть умерла, как же мне повезло.

На моем на флаге черном во дурацкой красе

Анархическая фишка — буква «А» в колесе,

Колесо совсем простое — наливай и завертится.

На твоем на флаге белом синие васильки

И зеленый домик с печкою у теплой реки

Ты колеса не глотаешь, никогда нам не встретиться…

Я устал от витрин и манящих дверей,

Я от жара ослеп городских фонарей,

Я болею асфальтом, бетоном, стеклом

Положи мне цветы на запавшую грудь,

Помолись обо мне, а потом позабудь —

Моя смерть умерла, как же мне повезло.

Я устал от витрин и манящих дверей,

Я от жара ослеп городских фонарей,

Я болею асфальтом, бетоном, стеклом

Положи мне цветы на запавшую грудь,

Помолись обо мне, а потом позабудь —

Моя смерть умерла…

как же ей повезло.

В моїх жилах замість крові - електричний струм,

У моєму серці — карбюратор і пудовий замок,

Мої нерви з неону, тільки чіп і засвітяться.

У тебе очі — фісташки, у шкаралупі коноплі,

У волосинах твоїх ромашки, трав'яні поля,

Під ногами під твоїми ніколи нам не зустрітися…

Я втомився від вітрин і вабних дверей,

Я від спека осліп міських ліхтарів,

Я болею асфальтом, бетоном, склом

Поклади мені квіти на груди,

Помолись за мене, а потім забудь

Моя смерть померла, як мені пощастило.

На моєму на прапорі чорному в безглуздій красі

Анархічна фішка—літера «А» в колі,

Колесо дуже просте — наливай і закрутиться.

На твоєму на прапорі білому сині волошки

І зелений будиночок з печкою біля теплої річки

Ти колеса не ковтаєш, ніколи нам не зустрітися…

Я втомився від вітрин і вабних дверей,

Я від спека осліп міських ліхтарів,

Я болею асфальтом, бетоном, склом

Поклади мені квіти на груди,

Помолись за мене, а потім забудь

Моя смерть померла, як мені пощастило.

Я втомився від вітрин і вабних дверей,

Я від спека осліп міських ліхтарів,

Я болею асфальтом, бетоном, склом

Поклади мені квіти на груди,

Помолись за мене, а потім забудь

Моя смерть померла.

як же їй пощастило.