...und wieder muss es weitergehn - Rolf Zuckowski

Und wieder muss es weitergehn…

Eben noch gelacht

nur an heut gedacht,

dann geschieht auf einmal,

was uns still und hilflos macht.

Und wieder muss es weitergehn,

wir haben keine Wahl.

Wer leben will, muss Wege sehn,

auch aus dem tiefsten Tal.

Und wieder muss es weitergehn,

und fragt das Herz «Wohin?»,

dann sagt der Kopf: «Du wirst verstehn,

hab Mut zum Neubeginn,

hab Mut zum Neubeginn!»

So wie noch der alte Baum

mit Licht und Schatten spielt,

so wie er den Sommertraum

und Winterstürme fühlt.

So sind auch wir voller Zuversicht

trotz manchem Schicksalsschlag

Wir wissen, auf die dunkle Nacht

folgt stets der helle Tag.

Wie uns der Sturm auch biegt

in unserm Lebenslauf,

vom allertiefsten Punkt

stehn wir auf.

Und wieder muss es weitergehn…

І це має продовжуватися знову...

Просто сміявся

просто думаю про сьогоднішній день

потім раптом трапляється

що робить нас мовчазними і безпорадними.

І знову треба продовжувати,

у нас немає вибору.

Якщо ти хочеш жити, ти повинен шукати шляхи

навіть із найглибшої долини.

І знову треба продовжувати,

і питає серце "Куди?",

тоді голова каже: «Зрозумієш,

мати сміливість почати спочатку

мати сміливість почати знову!»

Так само, як старе дерево

гра зі світлом і тінню

як він літня мрія

і відчуває зимові шторми.

Тож ми теж сповнені впевненості

не дивлячись на деякі удари долі

Знаємо в темну ніч

завжди слідує за світлим днем.

Як буря нас згинає

у нашому резюме,

з найнижчої точки

давайте вставати

І це має продовжуватися знову...