Bis ans Ende der Welt - Rolf Zuckowski

«Gestern"ist nur ein Wort,

«Heute"beinah schon fort.

Alles verändert sich.

Eins bleibt: Ich liebe dich.

Ich liebe dich.

Eltern sind dann und wann

einfach nur Frau und Mann.

Alles verändert sich.

Eins bleibt: Ich liebe dich.

Ich liebe dich.

Ich geh mit dir bis ans Ende der Welt

und wenn du willst, ein bisschen weiter.

Wir wissen nie, was dem Himmel gefällt,

doch morgen früh sind wir gescheiter.

Wie wir uns spüren und uns berühren, uns nicht verlieren,

bleibt unsre eigne Art von Harmonie.

Kinder sind einmal groß

Warten auf morgen bloß.

Alles verändert sich.

Eins bleibt: Ich liebe dich.

Ich liebe dich.

Ich geh mit dir bis ans Ende der Welt

und wenn du willst, ein bisschen weiter.

Wir wissen nie, was dem Himmel gefällt,

doch morgen früh sind wir gescheiter.

Wie wir uns spüren und uns berühren, uns nicht verlieren,

bleibt unsre eigne Art von Harmonie.

Wie wir uns spüren und uns berühren, uns nicht verlieren,

bleibt unsre eigne Art von Harmonie.

«Вчора» — це лише слово

«Сьогодні» майже немає.

Все змінюється.

Залишається одне: я люблю тебе.

Я тебе люблю.

Час від часу бувають батьки

просто жінка і чоловік.

Все змінюється.

Залишається одне: я люблю тебе.

Я тебе люблю.

Я піду з тобою на край світу

а якщо хочеш, то трохи далі.

Ми ніколи не знаємо, що радує небеса

але завтра вранці ми будемо розумнішими.

Як ми відчуваємо і торкаємося один одного, не втрачайте один одного,

залишається наш власний вид гармонії.

Діти виростають раз

Просто чекай завтра.

Все змінюється.

Залишається одне: я люблю тебе.

Я тебе люблю.

Я піду з тобою на край світу

а якщо хочеш, то трохи далі.

Ми ніколи не знаємо, що радує небеса

але завтра вранці ми будемо розумнішими.

Як ми відчуваємо і торкаємося один одного, не втрачайте один одного,

залишається наш власний вид гармонії.

Як ми відчуваємо і торкаємося один одного, не втрачайте один одного,

залишається наш власний вид гармонії.