Volo fantastico - Riccardo Fogli

Su, come in un tuffo la mente va su, dove nessuno mi cercher?

io e l’universo intorno e poi

io non uguale a voi.

Su, dove la luce non muore mai

su, dove lo spazio mi attira ormai

su, dove la vostra civilt?

non mi raggiunger?.

Su, fino a toccare l’eternit?

su, mentre il mio corpo rimane qua

io, come una freccia verso Dio

respiro gi?

di pi?, anch’io.

Su, sempre pi?

su su, sempre di pi?

cos?

oltre l’umano

irraggiungibile,

ormai lontano.

Su, sempre pi?

su su, sempre di pi?

ormai preda del nero

nel volo magico del mio pensiero.

Sul corpo mio le braccia sue protende gi?

fra stelle accese e mari di tranquillit?

in un eterno, grande silenzio

un po' pi?

in l?

corpi celesti addormentati in libert?

che con un tocco il primo uomo sveglier?

a un nuovo giorno,

senza ritorno.

Давай, як у провалу розум вгору, де мене ніхто не шукатиме?

я і всесвіт навколо і тоді

Я не такий, як ти.

Вгору, де світло ніколи не вмирає

вгору, де простір зараз приваблює мене

вгору, де твоя цивілізація?

не дійде до мене.

Вгору, поки не торкнешся вічності?

вгору, поки моє тіло залишається тут

Я, як стріла до Бога

Я вже дихаю

більше, я теж.

Вгору, все більше і більше?

на, все більше і більше?

cos?

поза людським

недосяжний,

тепер далеко.

Вгору, все більше і більше?

на, все більше і більше?

тепер жертвою чорного

у чарівному польоті моєї думки.

На моєму тілі його руки вже тягнуться?

між яскравими зірками і морями спокою?

у вічній, великій тиші

трохи більше?

в л?

небесні тіла сплять на волі?

що з дотиком перша людина прокинеться?

до нового дня,

без повернення.