Il treno per Parigi - Riccardo Fogli

Ti ho cercato per parlarti, perché non si parla mai

Questo tempo va di fretta, va di fretta come noi

Non ho idea di cosa dirti, basta che si parli un po':

Parlo solo con me stesso e, a volte, non mi ascolto più;

Pensa quanta giovinezza sotto gli occhi è andata via

Questo senso di tristezza è un’assurda prigionia:

Come un pesce in un acquario che va stretto come mare

Come un uccello in gabbia disimpara anche a volare

Ora ho voglia di sapere anche come ti senti tu:

Se t’innamori ancora e in mente che progetti hai

Se riesci a riposare e dimmi quali sogni fai

O sogni ad occhi aperti perché ormai non dormi più?

Ricordi le mattine sui binari ad aspettare

Un treno per sognare di fuggire via…

Ma i ricordi son deformi, come i treni passan via:

Ora ognuno ha il suo binario su un’immensa ferrovia

E anche il treno per Parigi è partito, amore mio

E noi siamo ancora qui a palleggiarci questo addio

Così se non parlo ora, quando mai ne parlerò

Dai fermiamoci un istante, tanto cosa vuoi che sia

Se passiamo un po' d tempo, che comunque passerà

Spietato perché è l’unico che non si ferma mai

Ora ho voglia di sapere anche come ti senti tu:

Se t’innamori ancora e in mente che progetti hai;

Se riesci a riposare e dimmi quali sogni fai

O sogni ad occhi aperti perché ormai non dormi più?

Ricordi le mattine sui binari ad aspettare

Un treno per sognare di fuggire via…

Я шукав тебе, щоб поговорити з тобою, бо ми ніколи не розмовляємо

Цей час поспішає, поспішає, як ми

Я поняття не маю, що вам сказати, просто поговоріть трохи:

Я розмовляю лише з собою, а іноді й не слухаю себе більше;

Подумайте, скільки молодості під очима пішла

Це почуття смутку є абсурдним ув'язненням:

Як риба в акваріумі, що тягнеться, як море

Як птах у клітці, вона також розучується літати

Тепер я також хочу знати, що ви відчуваєте:

Якщо ви все-таки закохуєтесь і які плани у вас на увазі

Якщо ти можеш відпочити і розкажи мені, які тобі сни

Або мрії, бо ти більше не спиш?

Згадайте ранки на доріжках в очікуванні

Потяг, до якого сниться втекти...

Але спогади деформуються, коли проходять потяги:

Тепер у кожного своя колія на величезній залізниці

І поїзд до Парижа теж пішов, моя любов

І ми все ще тут прощаємося

Тож якщо я не буду говорити зараз, коли я коли-небудь буду говорити про це

Давай зупинимося на мить, що ти хочеш, щоб це було

Якщо ми витратимо деякий час, це все одно пройде

Безжальний, тому що він єдиний, хто ніколи не зупиняється

Тепер я також хочу знати, що ви відчуваєте:

Якщо ви все-таки закохалися і які плани у вас на думці;

Якщо ти можеш відпочити і розкажи мені, які тобі сни

Або мрії, бо ти більше не спиш?

Згадайте ранки на доріжках в очікуванні

Потяг, до якого сниться втекти...