Южноуральская полька - Резиновый Дедушка

Город — наш отец, мы — его сыновья

Чувствуешь ли ты то, что чувствую я?

Чувствуешь ли ты то, что жить стало хуже?

Можешь уходить, ты мне больше не нужен

Хроника последних известий пугает.

Что с нами будет?

Откуда мне знать.

Воют сирены и едут трамваи.

Давай включим радио и будем танцевать.

Водка не поможет, пиво не поможет

Выход из окна — это тоже не выход.

Я хочу выжить, я осторожен

Вдоль по карнизу, лихо мне лихо, хей!

Телевизионные мачты на крышах

Словно кресты на старых могилах

Не зови на помощь, никто не услышит.

В городе ликует нечистая сила.

Трубы на закате как чертовы пальцы.

Фабрика закрыла свои проходные.

Доброй Вам ночи, Южноуральцы!

Спите спокойно, мои родные!

Місто — наш батько, ми — його сини

Чи відчуваєш ти те, що відчуваю я?

Чи відчуваєш ти те, що жити стало гірше?

Можеш йти, ти мені більше не потрібен

Хроніка останніх повідомлень лякає.

Що з нами буде?

Звідки мені знати.

Виють сирени і їдуть трамваї.

Давай включимо радіо і будемо танцювати.

Горілка не допоможе, пиво не допоможе

Вихід із вікна — це теж не вихід.

Я хочу вижити, я обережний

Вздовж по карнизу, лихо мені лихо, хей!

Телевізійні щогли на дахах

Немов хрести на старих могилах

Не клич на допомогу, ніхто не почує.

У місті тріумфує нечиста сила.

Труби на заході, як чортові пальці.

Фабрика закрила свої прохідні.

Доброї Вам ночі, Южноуральці!

Спіть спокійно, мої рідні!