Шёпот в прихожей - Резиновый Дедушка

Шепот в прихожей, шорох одежды;

Поздний короткий звонок.

Вот и случилось-оставь все надежды,

Севши в ночной воронок.

Я их не знаю, — в одном я уверен:

Путь наш лежит на восток.

Кем он проложен, кем он измерен —

Сотнями, сотнями ног.

Смутно мелькают газетные строчки,

Вычеркни все имена!

Едем в вагоне, как сельди в бочке —

Скоро начнется война.

Я их не знаю, — в одном я уверен:

Путь наш лежит на восток.

Кем он проложен, кем он измерен —

Сотнями, сотнями ног.

Шепіт у передпокої, шарудіння одягу;

Пізній короткий дзвінок.

От і сталося-лиши всі надії,

Сівши в нічний вир.

Я их не знаю, — в одному я впевнений:

Шлях наш лежить на схід.

Ким він прокладений, ким він виміряний —

Сотнями, сотнями ніг.

Смутно миготять газетні рядки,

Викресли всі імена!

Їдемо у вагоні, як оселедця в бочці —

Скоро розпочнеться війна.

Я их не знаю, — в одному я впевнений:

Шлях наш лежить на схід.

Ким він прокладений, ким він виміряний —

Сотнями, сотнями ніг.