On va pas s'laisser pourrir - Renaud

Y’a un mec à la récré

Un grand, un lycéen

Carrément m’a proposé

De fumer un joint

Un chichon comme les grands

Eh ouais, un tarpé

J’lui ai dit merci vraiment

Pis j’ai décampé

Je veux pas tomber là-d'dans

Surtout à mon âge

Le cannabis c’est p’t’être marrant

Mais ça fait des ravages

Comme l’a encore insisté

Pour fumer son herbe

J’lui ai dit tu peux t’la garder

C’est que d’la merde

On va pas s’laisser pourrir

Par ces saloperies

Qui nous font que des délires

On est bien trop p’tits

Marijuana, cannabis

C’est que du poison

J’vais p’t’être prévenir la police

Qu’y z’y donnent une leçon

Y’a un mec de CM2

Qui m’a proposé

De fumer un clope ou deux

Histoire de frimer

Moi je veux me distinguer

En tirant pas de clopes

En restant en bonne santé

J’ai trop d’amour propre

Dans dix ans ou dans cent jours

Et pour toute la vie

Sera à deux paquets par jour

Ça sera pas joli

C’est compter sans ce putain

De cancer à la con

Qu’a emporté́ mes copains

Et ils sont légion

On va pas s’laisser pourrir

Par cette nicotine

C’te drogue dure qui fait mourir

Pire que l’héroïne

Ça vous fait chlinguer à mort

Les vêtements, les cheveux

Vous croyez, oui mais à tort

Qu’ça séduit un peu les meufs

Y’a un mec qu’est au collège

Qu’est venu me voir hier

Y devait être un petit peu Belge

M’a proposé une bière

Y’a un bistrot juste en face

D’ailleurs que c’est interdit

J’me suis dit c’est une farce

Parce qu’on sert pas les petits

J’ai bu une grenadine

Pendant qu’mon pote poivrot

S’enfilait ses cinq bibines

J’dirais qu’c’est un peu trop

Mais il avait l’air content

Pas d’l’alcool mais d’l’ivresse

L’a titubé un moment

J’lui ai dit «faut que j’te laisse «On va pas s’laisser pourrir

Par cet alcool à la con

On va pas s’laisser mourir

S’bousiller le foie, l’colon

Pochetronner ça vous allume

Même une bière de temps en temps

Notre cerveau comme une enclume

Dans la tête rien que du vent

J’connais un pote chanteur

Qu’a paumé dix ans d’sa vie

Dix ans d’errance, de malheur

Dépression, hypocondrie

Tout ça à cause du pastis

Le seul poison de Marseille

À cause d’une vie bien trop triste

À cause d’une vie sans soleil

On va pas s’laisser pourrir

Par cet alcool à la con

Qui nous empêche d’écrire

Pour les p’tits sauvageons

Écluser ben c’est mourir

Lentement, à petit feu

Moi j’ai voulu en finir

L’alcool j’lui ai dit adieu

J’lui dis adieu

Є хлопець на перерві

Доросла, старшокласниця

Чесно запропонував мені

Палити джойнт

Курча, як і дорослі

Так, тарп

Я сказав щиро дякую

Гірше, що я звільнився

Я не хочу туди падати

Особливо в моєму віці

Конопля може бути веселою

Але це спричиняє хаос

Як знову наполягав

Щоб викурити його травку

Я сказав йому, що ти можеш залишити його

Це просто лайно

Ми не дозволимо собі згнити

Цими сволочами

Що доводить нас до марення

Нас занадто мало

Марихуана, конопля

Це просто отрута

Я міг би викликати поліцію

Дайте їм урок

Є хлопець 4-го класу

хто мені запропонував

Викурити сигарету чи дві

Історія хизування

Я хочу виділитися

Не тягне сигарети

Залишаючись здоровим

У мене занадто велика самооцінка

Через десять років чи через сто днів

І на все життя

Буде дві пачки на день

Це буде не красиво

Він рахується без цього біса

Від раку до дурниці

Що мої друзі забрали

І вони легіон

Ми не дозволимо собі згнити

Цим нікотином

Це важкий наркотик, який вбиває

гірше за героїн

Це змушує вас хлинути до смерті

одяг, волосся

Ви вірите, так, але помилково

Що це трохи спокушає дівчат

Є хлопець в коледжі

Що прийшов до мене вчора

Мабуть, був трохи бельгійцем

Запропонував мені пиво

Навпроти є бістро

Більше того, це заборонено

Я сказав собі, що це жарт

Тому що ми не служимо малим

Я випив гренадин

Поки мій п'яний товариш

Протягнув його п'ять сисек

Я б сказав, що це трохи забагато

Але він виглядав щасливим

Не алкоголь, а пияцтво

похитнуло його на деякий час

Я сказав йому: «Я повинен залишити тебе». Ми не дозволимо собі згнити

Цим випивкою

Ми не дамо один одному померти

Порушує роботу печінки, товстої кишки

Браконьєрство збуджує вас

Навіть пиво час від часу

Наш мозок як ковадло

У голові нічого, крім вітру

Я знаю одного співака

Що втратив десять років свого життя

Десять років поневірянь, нещастя

Депресія, іпохондрія

Все через пастис

Єдина отрута Марселя

Через надто сумне життя

Через життя без сонця

Ми не дозволимо собі згнити

Цим випивкою

хто нам заважає писати

Для маленьких диких

Добре замкнути — померти

Повільно, повільно

Я хотів закінчити

З алкоголем я попрощався

Я прощаюся з ним