L'enfant différent - Renaud

J’me cogne la tête contre les murs

J’fais des mouvements incontrôlés

J’entends tout l’temps comme des murmures

J’pars en avant, j’pars sur l’côté

Mes parents me disent pas grand-chose

Sauf que j’ai une maladie rare

Dont ils savent pas quelle est la cause

Mais qui m’empêche pas d'être peinard

Depuis tout p’tit, bébé, déjà

J’suis différent, j’sais pas pourquoi

Faut dire que souvent, j’comprends pas

Pourquoi j’suis un enfant comme ça

J’parle pas beaucoup, je comprends rien

J'écoute mes vieux, pis j’oublis

Lorsqu’ils m’supplient d’me taire enfin

Après les larmes, après les cris

J’suis un enfant qu’on dit autiste

Telle est ma singularité

J’pense que ma vie est même pas triste

C’est ma vie, pour rien j’la changerais

J’vis comme dans une espèce de bulle

Et j’m'épanouis dans ma famille

Même si des p’tits cousins trop nuls

M’voient comme un chien dans un jeu d’quilles

J’suis partagé entre l’absence

L’indifférence de mon prochain

J’me réfugie dans le silence

Souvent j’me blottis dans un coin

Et puis j’dis rien pendant des plombes

Jusqu'à ce que mon papa déboule

Il a toujours peur que je tombe

Dans ce vertige qui le chamboule

Alors, j’pars la tête en arrière

Les yeux tout ouverts au grand ciel

M’arrive parfois d’faire des prières

J’ai bien un dieu, oui, mais lequel?

J’suis un enfant qu’on dit autiste

Telle est ma singularité

J’pense que ma vie est même pas triste

Pour rien au monde, je la changerais

C’qui m’fait venir des larmes aux yeux

C’qui m'éblouit dans ma galère

C’est pas l’cinoche, c’est pas les jeux

Surtout quand les jeux, c’est la guerre

Non, c’qui bouscule mon quotidien

C’est d'écouter, d’entendre aussi

Un p’tit Prélude de Chopin

Du Mozart ou du Vivaldi

J’secoue ma maman comme une bête

J’pousse des colères pour qu’elle s’décide

A m’refiler toutes ses cassettes

Qui me font frissonner le bide

Alors, pour un temps, je m'évade

Loin des contraintes de la vie

De cette vie un p’tit peu crade

J’connais enfin le mot envie

J’suis un enfant qu’on dit autiste

Telle est ma singularité

J’pense que ma vie est même pas triste

C’est ma vie, pour rien j’la changerais

J’suis un enfant qu’on dit autiste

Telle est ma singularité

J’pense que ma vie est même pas triste

Pour rien au monde, je la changerais

Я б'юся головою об стіни

Роблю неконтрольовані рухи

Я весь час чую, як шепіт

Я йду вперед, я йду в сторону

Мої батьки мало що розповідають мені

Хіба що у мене рідкісна хвороба

Причини чого вони не знають

Але це не заважає мені бути спокійним

Вже змалечку, дитинко

Я інший, не знаю чому

Треба часто це казати, я не розумію

Чому я така дитина

Я мало розмовляю, нічого не розумію

Я слухаю своїх старих і забуваю

Коли вони благають мене нарешті замовкнути

Після сліз, після плачу

Я дитина, яку називають аутистом

Це моя унікальність

Я не думаю, що моє життя навіть сумне

Це моє життя, дарма я б його змінив

Я живу як у якомусь бульбашці

І я процвітаю в своїй родині

Навіть якщо маленькі двоюрідні брати теж погані

Бачиш мене, як собаку в боулінгу

Я розриваюся між відсутністю

Байдужість мого сусіда

Я знаходжу притулок у мовчанні

Часто тулюся в кутку

А потім я вічно нічого не кажу

Поки тато не зійде

Він завжди боїться, що я впаду

У цьому запаморочення, яке перевертає його догори ногами

Тому я повертаюся назад

Широко відкриті очі на велике небо

Іноді я читаю молитви

Так, у мене є бог, але який?

Я дитина, яку називають аутистом

Це моя унікальність

Я не думаю, що моє життя навіть сумне

Ні за що в світі я б її змінив

Що викликає сльози на очах

Що вражає мене в моїй камбузі

Це не фільми, не ігри

Особливо, коли в іграх йде війна

Ні, що засмучує моє повсякденне життя

Це слухати, чути теж

Маленька прелюдія Шопена

Моцарт чи Вівальді

Я трясу маму, як звір

Я злюся так, що вона вирішила

Щоб віддати мені всі його касети

Від цього мій живіт тремтить

Тому на деякий час я втечу

Далеко від життєвих стресів

Це життя трохи брудне

Нарешті я знаю слово бажання

Я дитина, яку називають аутистом

Це моя унікальність

Я не думаю, що моє життя навіть сумне

Це моє життя, дарма я б його змінив

Я дитина, яку називають аутистом

Це моя унікальність

Я не думаю, що моє життя навіть сумне

Ні за що в світі я б її змінив