J'aime rien - Renaud

J’aime pas mon père, l’est trop sévère

Et pis ma mère qui fait mégère

Même que ça serait pas mes parents

Que j’les détesterais autant

J’aime pas les filles, même les mignonnes

Ça se maquille pis ça ronchonne

J’aime pas mes amis ni mes potes

Font rien qu’à vous chier dans les bottes

J’aime pas les forêts, c’est plein d’arbres

J’aime pas les cimetières ça sent le marbre

J’aime pas la montagne, ni la mer

J’aime pas qu’on m’appelle p’tit frère

J’aime rien, j’aime rien, ni personne

Pas la corrida non plus, les matadors

Ça pue la souffrance, ça pue la mort

J’aime pas les taureaux c’est trop fort

Ni les férias, ivres-morts

J’aime pas la purée avec de vraies patates

Que la mousseline au lait

Mais j’préfère les pâtes

J’aime pas l’alcool ça rend zinzin

J’aime pas l’école ça rend malin

J’aime pas le métro ni les autobus

J’aime pas les gros avions d’Airbus

Car le fer c’est plus lourd que l’air

Ça devrait carrément pas voler

J’aime pas les paquebots

C’est plus lourd que l’eau

Ça devrait carrément pas flotter

J’aime rien, j’aime rien, ni personne

J’aime pas les légumes, les fleurs et les fruits

J’aime pas le bitume, j’aime pas l’béton gris

J’aime pas tous ces gens qui fument

Aucune chance qu’un jour j’en grille une

J’aime pas les fachos ni les socialos

Ces pauvres écolos qui roulent à vélo

Pis surtout j’aime pas ma chanson

C’est pas Ferrat, pas Aragon

J’aime pas qu’on m’aime, dans c’cas-là je pars

Comme dit le poème, je crois de Cendrars

Paraît que j’suis un misanthrope

Faudrait que j’demande à mes potes

Mais j’l’ai dit déjà, j’aime même pas mes potes

J’aime rien, j’aime rien, ni personne

J’aime rien, j’aime rien, ni personne

J’aime rien, j’aime rien, ni personne

Я не люблю свого батька, він занадто суворий

І моя мати, яка поводиться як землерийка

Хоча це були б не мої батьки

Що я б їх так ненавидів

Я не люблю дівчат, навіть милих

Воно помирається і бурчить

Я не люблю своїх друзів чи рідних

Не робіть нічого, крім лайна в чоботи

Я не люблю ліси, там повно дерев

Я не люблю кладовища, там пахне мармуром

Не люблю ні гори, ні море

Я не люблю, коли мене називають молодшим братом

Я нічого не люблю, я нічого не люблю або нікого

Також не корида, матадори

Смердить болем, смердить

Я не люблю биків, вони занадто сильні

Ні ферії, мертвий п'яний

Я не люблю картопляне пюре зі справжньою картоплею

Чим молочний муслін

Але я віддаю перевагу макаронам

Я не люблю алкоголь, він зводить тебе з розуму

Я не люблю школу, вона робить тебе розумним

Мені не подобається ні метро, ​​ні автобуси

Я не люблю великі літаки Airbus

Бо залізо важче за повітря

Воно не повинно літати

Я не люблю океанські лайнери

Він важчий за воду

Воно справді не повинно плавати

Я нічого не люблю, я нічого не люблю або нікого

Я не люблю овочі, квіти та фрукти

Не люблю бітум, не люблю сірий бетон

Мені не подобаються всі ці люди, які курять

Немає шансів, що одного дня я спалю його

Я не люблю fachos або socialos

Ті бідні екологічні люди, які їздять на велосипедах

Гірше того, мені не подобається моя пісня

Це не Феррат, не Арагон

Мені не подобається, коли мене люблять, у такому разі я йду

Як говориться у вірші, я вірю від Сендрара

Здається, я мізантроп

Треба запитати у друзів

Але я вже сказав, я навіть друзів не люблю

Я нічого не люблю, я нічого не люблю або нікого

Я нічого не люблю, я нічого не люблю або нікого

Я нічого не люблю, я нічого не люблю або нікого