Вий - Рем Дигга

Знаешь, у меня кровоточит десна,

А еще я две ночи без сна,

Но я не нюхаю, старик, десна снова пройдут

Потом и я засну потом под тик-тик-тик.

Тик!

Обитель циклопа, это мой загон,

Пакет комплексов просто жопа.

Календари худеют, и годы выгорают в пабе,

Кражи, но все сей сроду выбирают граббер.

Товарищ депрес, мистер желтый зуб,

Его подарит отходоса в миске жженный суп.

Ты никому не нужный бич,

Я в темноте в поту облизываю сиськи стремных с*к.

Мои фантазии беспочвенны,

Туманны и воняют в лес прочно в ил.

Здесь корчит жизнь меня

И я танцую марионеткой весь сморщенный.

Такой низкий звук в ушах, демон иду на матрац,

Снова подарит кому-то глюки, шах.

Возле плиты размажет гаев,

Потом после беды ад слаще рая.

Я знаю, потом депрес опять,

Лишайным котом мне, блин, где здесь гулять?

Вчерашний район, родной такой теперь опав алей,

Нежданный кордон, это бес весть подмял.

Ей это видимость покоя, мертвая обыденность сверх гноя,

В глотку вылилось спиртное,

Вытерлась рукою кожа бесова от воска свечей

Трек этот гелий, мы бездари, кричат мне: «Молчи».

Обаял меня страх снова на часок,

Внутри завись и росток, зависть там и зло.

Подари мне нал, служит ведь нал там гарантом,

Почвенный кусок в тисках мал для гигантов.

Корявая периферия, перина вия, не грузись, бери вари яд.

И весь этот путь лишь тоска, дуть и шлюх тут таскать,

Но то, что вымерло в прошлом те дни, а не я.

Моменты грез теперь плачут в петле у стула.

Как тлен их сдуло, потух навечно в земле окурок,

Полусонный мир, полусонный я,

Дарят ночи голых дочек, следом дарит полосы заря.

Пульс ада внемлет чревом мило

И скатятся не надо, там уже пол чела сгнило.

Я видел оного недавно,

Он голый гадит, он ходит …, ну или по кровати

Такая яма, мать их, цифрой восемь, драма мать их,

И не спешно слова лето колеса восемь плавно катит.

И досе я там в хате, полуголый, босый на кровати,

Ночь люблю забыть, а ко дню и вовсе ноль симпатий.

Потух детский костер резко и все, добыть огонь,

Но искать мне не с кем его.

Одинокий голый в глуши, холод как жизнь,

С каких таких делов мне быть веселым расскажи.

Припев:

Смело закурю, возле мела на полу.

Скверно имена сменят тело на золу.

Смело закурю, возле мела на полу.

Скверно имена сменят тело на золу.

Смело закурю, возле мела на полу.

Скверно имена сменят тело на золу.

Смело закурю, возле мела на полу.

Скверно имена сменят тело на золу.

Знаєш, у мене кровоточить ясна,

А ще я дві ночі без сну,

Але я не нюхаю, старий, ясна знову пройдуть

Потім і я засну потім під тик-тик-тик.

Тік!

Обитель циклопа, це мій загін,

Пакет комплексів просто дупа.

Календарі худнуть, і роки вигоряють у пабі,

Крадіжки, але все це зроду вибирають граббер.

Товаришу депрес, містер жовтий зуб,

Його подарує відходоса в місці палений суп.

Ти нікому не потрібний бич,

Я в темряві в поту облизую сиськи стремних с*к.

Мої фантазії безпідставні,

Туманні і смердять у ліс міцно в мул.

Тут корчить життя мене

І я танцюю маріонеткою весь зморщений.

Такий низький звук у вухах, демон іду на матрац,

Знову подарує комусь глюки, шах.

Біля плити розмаже гаїв,

Потім після біди пекло солодше раю.

Я знаю, потім депрес знову,

Лишайним котом мені, млинець, де тут гуляти?

Вчорашній район, рідний такий тепер опав алій,

Несподіваний кордон, це безвісно підім'яв.

Їй це видимість спокою, мертва буденність понад гною,

В гортку вилилося спиртне,

Витерлася рукою шкіра бісова від воску свічок

Трек цей гелій, ми бездарі, кричать мені: «Мовчи».

Обаяв мене страх знову на годину,

Усередині завись і росток, заздрість там і зло.

Подаруй мені нал, адже служить нал там гарантом,

Грунтовий шматок в тиску малий для гігантів.

Корова периферія, перина вія, не завантажуйся, бери вари отруту.

І весь цей шлях лише туга, дути і повій тут тягати,

Але те, що вимерло в минулому ті дні, а не я.

Моменти мрій тепер плачуть у петлі біля стільця.

Як тлін їх здуло, погас надовго в землі недопалок,

Напівсонний світ, напівсонний я,

Дарують ночі голих доньок, слідом дарує смуги зоря.

Пульс пекла дослухається черевом мило

І скотяться не треба, там уже пів чола згнило.

Я бачив його недавно,

Він голий гадить, він ходить..., ну або по ліжка

Така яма, мати їх, цифрою вісім, драма їхня мати,

І не спішно слова літо колеса вісім плавно котить.

І досі я там у хаті, напівголий, босий на ліжка,

Ніч люблю забути, а ко дню і  зовсім нуль симпатій.

Погас дитяче багаття різко і все, добути вогонь,

Але шукати мені не з ким його.

Самотній голий в глушині, холод як життя,

З яких таких діл мені бути веселим розкажи.

Приспів:

Сміливо закурю, біля крейди на підлозі.

Погано імена змінять тіло на попелу.

Сміливо закурю, біля крейди на підлозі.

Погано імена змінять тіло на попелу.

Сміливо закурю, біля крейди на підлозі.

Погано імена змінять тіло на попелу.

Сміливо закурю, біля крейди на підлозі.

Погано імена змінять тіло на попелу.