Центра - Рем Дигга

Не задавай вопрос, сын, ответа нет на вопрос: «Котлета где?»

Плюс там уже согрет обед, отведай вред,

В связке еле заметный чел и отпетый дед, а где ты, мэн?

И там и здесь, какого же дети земли и клад и крест?

Узри мой анфас, покажи мне свой, пусть мир злой и опасный, не дрожи, не ной,

Тут три, тут тюрьма, тут ножи и ствол, утри, завяжи, помаши рукой.

Покажи, какой у тебя навык, что бы Дигга перешел с тобой на вы.

Пес подпольный, взрослый, вольный, бьют в нос, но нет слез и больно.

Припев:

Где мы?

Зла каждая нора.

Где мы?

В берлогах, где центра.

Сутки!

Рока, разврата до утра.

Мутки!

В берлогах, где центра.

Где мы?

Зла каждая нора.

Где мы?

В берлогах, где

Сутки!

Рока, разврата до утра.

Мутки!

В берлогах, где центра.

Я чувствовал этот гадкий гонор, играет, вряд ли фора, прятки морят,

На, харя, лопай грязный доллар, грязный, потный, пошел нах*й, боров.

Давай, братик, лова, упавший кодек грабит трупа и фляга гроб твой ныне, мать их,

Ж*па, не при делах не ты не я, оОни как сажа бела, куш, да баян.

Бывает разное, сын, но ты сразу не сс*, но под домом Кадиллак, вроде бы ждут

тебя

И осень пахнет пуще в раз пятьсот тогда, когда дерево и кожа, сталь и кожа,

мат и Боже,

Который не в силах и октябрь тр*хнет и сплющит лицо как танк

И теперь ты не ты совсем, верно?

Относительно зада все, коли не колит его,

строго, значит вата все.

Забирает кто-то мясо, остальное падаль всю, тянет, пришел, наругался матом,

всек, в баню

Заплутал, заблудился, влез в варево, детвора вытворяет без палева

Вес маленький, но какая разница?

В бусах не нуждается смерть сталью, да?

Колыбель торчей, ноги качают чертей, открой, ну, открой, ну, они не пустят

никогда туда людей

Старый трек, он знает где Ш и Ф, не сядь ж*пой в ад, черти с оком в подвязах,

полюбэ.

Закрой вход и свой рот, не пой, бро, не тот год, не мой бок

Нем, значит умен, не думай л*х клоп, дабы не вь*б ствол в лоб.

Опасно, ты не поспешил на ужин, опоздал, ты пас, да?

Нет, мастак, не е*и вола,

тогда не лезь в пасть к нам

Периферия точит корень, дни развалов, ночь и горе, гнить шакалом, прочей воли,

пацанам мало мочи, боли.

Не стави питання, сину, відповіді немає на питання: «Котлета де?»

Плюс там уже зігрітий обід, покуштуй шкоду,

У зв'язці ледь помітний чол і відчайдушний дід, а де ти, мен?

І там і там, якого діти землі і скарб і хрест?

Побач мій анфас, покажи мені свій, нехай світ злий і небезпечний, не тремті, не,

Тут три, тут в'язниця, тут ножі та стовбур, утри, зав'яжи, помахай рукою.

Покажи, який у тебе навичка, що Дігга перейшов з тобою на ви.

Пес підпільний, дорослий, вільний, б'ють у нос, але немає сліз і боляче.

Приспів:

Де ми?

Зла кожна нора.

Де ми?

У берлогах, де центру.

Добу!

Року, розпусти до ранку.

Мутки!

У берлогах, де центру.

Де ми?

Зла кожна нора.

Де ми?

У берлогах, де

Добу!

Року, розпусти до ранку.

Мутки!

У берлогах, де центру.

Я відчував цей бридкий гонор, грає, навряд чи фора, хованки морят,

На, харя, лопай брудний долар, брудний, спітнілий, пішов нах*й, борів.

Давай, брате, лову, кодек, що впав, грабує трупа і фляга труна твоя нині, мати їх,

Ж*па, не при справах не ти не я, вони як сажа біла, куш, так баян.

Буває різне, сину, але ти одразу не сс, але під будинком Каділлак, начебто чекають

тебе

І осінь пахне пуще в раз п'ятсот тоді, коли дерево і шкіра, сталь і шкіра,

мат і Боже,

Який не в силах і жовтень тр*хне і сплющить обличчя як танк

І тепер ти не зовсім, вірно?

Щодо зада всі, коли не колить його,

суворо, отже, вата все.

Забирає хтось м'ясо, решту падала всю, тягне, прийшов, налаявся матюком,

всік, в баню

Заплутав, заблукав, вліз у варево, дітлахи витворяють без палева

Вага маленька, але яка різниця?

Убусах непотрібна смерть сталлю, так?

Колиска стирча, ноги хитають чортів, відкрий, ну, відкрий, ну, вони не пустять

ніколи туди людей

Старий трек, він знає де Ш і Ф, не сядь ж*пой в пекло, чорти з віком в підв'язах,

полюбе.

Закрий вхід і свій рот, не співай, бро, не той рік, не мій бік

Ним, значить розумний, не думай лих клоп, щоб не стовбур у лоб.

Небезпечно, ти не поквапився на вечерю, спізнився, ти пас, так?

Ні, художник, не є вола,

тоді не лізь в пасти до нах

Периферія точить корінь, дні розвалів, ніч і горе, гнити шакалом, іншої волі,

пацанам мало сечі, болю.